№
п/п
|
Автор
|
СПРАВЖНЄ
ПРІЗВИЩЕ
|
Присвята
|
Назва
твору
|
Стильовий
напрям
|
Жанр
|
Герої
|
Час
|
Ключове
|
1
|
НАРОДНІ
(фольклор)
|
«Ой,
Морозе, Морозенку»
|
Історична пісня
|
Монголо-татарська навала
|
«Твої думи, твої пісні не
забудуть люди»
|
||||
2
|
«Чи не
той то хміль»
(пісня
про Богдана Хмельницького)
|
Історична пісня
|
Б.Хмельницький
|
Визвольна боротьба проти ляхів
(поляків) під супроводом Б. Змельницького
|
|||||
3
|
«Бондарівна»
|
Балада
|
Бондарівна, пан Каньовський
|
Пан Каньовський вбиває
Бондарівну через те, що вона не захотіла з ним бути
|
|||||
4
|
«Маруся
Богуславка»
|
Дума
|
Богуславка, запорізькі козаки
|
Монголо-татарська навала
|
Маруся визволяє
невільників-козаків
|
||||
5
|
«Хмельницький
і Барабаш»
|
Дума
|
|||||||
6
|
Пісні
Марусі Чурай
|
«Віють
вітри, віють буйні…»
|
Пісня
|
Дівчина, що сумує за козаком
|
Козаччина
|
Сум за коханим, пісня
використана у «Наталці-Полтавці»
|
|||
«Засвіт
встали козаченьки»
|
Пісня
|
Козак, мати його, наречена
Маруся
|
Козаччина, перед битвою Богдана
Хмельницькогз поляками
|
Маруся проводжає козака у похід
|
|||||
7
|
Нестор
Літописець
|
«Повість минулих літ»
|
орнаменталізм
|
літопис
|
Кий, Щек, Хорив, сестра Либідь, княгиня Ольга
|
Київська
Русь
|
Заснування Києва, помста Ольги, напад хозарів
|
||
10
|
Невідомий
(він був
воїном Ігоревого війська)
|
«Слово о полку Ігоревім» (Ігоря, сина
Святослава,внука Олега)
|
Героїчна поема або літописна
повість
|
Ігор, Всеволод, Святослав, Ярославна, половці –
Овлур, Гзак, Кончак, Боян віщий
|
Київська Русь
(боротьба князів проти
половців, роз’єднаність князів)
|
Тема: зображення невдалого
походу Новгород-сіверського князя Ігоря на половців 1185р.
Ідея: Заклик руських князів
до єднання для спільної боротьби проти зовнішніх героїв.
Центральний образ = земля
Руська;
«золоте слово» Святослава,
віщування Ігорю, плач Ярославни
|
|||
11
|
Іван
Вишенський - ченець
|
«Послання
до єпископів», «Тобі, котрий в мешкає в землі лядській»
|
Послання
|
Полеміка католицтва і православ’я
|
|||||
13
|
Г.Сковорода - «мандрівний філософ»
«Світ ловив мене, та не спіймав», родоначальник літературної байки
|
«Бджола та Шершень»
(зі
збірки «Байки Харківські») Байка в прозі)
з двох частин:
· Фабула (розповідь)
Сила = мораль (висновок,
повчальна частина)
|
бароко
|
Байка
|
Бджола, Шершень
|
Ідея
«сродної праці» - - праці за нахилом. Кожна людина повинна займатись
улюбленою справою, тоді вона буде щасливою і принесе користь суспільству.
|
|||
«Всякому
місту звичай і права»
(пісня
№10) зі збірки
«Сад
божественних пісень» (30 пісень)
|
Вірш (соціальна сатира)
|
Соціальна
сатира:
висміює існуючу систему та її представників, перероблена пісня використана у «Наталці-Полтавці»
|
|||||||
«DE LIBERTATE» (про свободу)
|
Ліричний
вірш
(вірш-пісня)
(громадянська лірика)
|
Тема: зображення волі як
найбільшого багатства людини.
Ідея: оспівування
Б.Хмельницького, борця за свободу рідного народу, яка є найбільшим багатством
людини.
Зі свободою ніщо не може
зрівнятися, згадується «вольності отче Богдане-герою»
|
|||||||
14
|
І.Котляревський
– основоположник нової української літератури
|
«Енеїда» - - енциклопедія народ. побуту
українців XVIII
ст.
|
класицизм
|
Бурлескно-травестійна поема
(героїчна поема)
Рід –
ліро-епос
|
Еней, батько Анхіз, мати Венера;троянці
Низ та Евріал;
Зевс,Меркурій, Еол, Нептун, Юнона; цариця-вдова Дідона,
Відьма Сивілла,
цар Латин,
його
дружина Амата, донька Лавінія; цар рутульців Турн.
|
В основі – поема Вергілія
|
|||
«Наталка
Полтавка»
|
Соціально-побутова п’єса
(За
Котляревським - «опера малоросійська на дві дії»).
Рід - драма
|
Наталка - Петро, Горпина
Терпелиха (мати), возний Тетарваковський, виборний Макогоненко,
Микола-далекий родич Терпелихи
|
На Полтавщині
|
Всього використано 19 пісень,
починається піснею «Віють вітри, віють буйні»
|
|||||
15
|
Квітка
|
Посвящается Анне Григорьевне Квитке
|
«Маруся»
|
сентименталізм
|
Сентиментальна повість (перша
україномовна повість нової укр.літератури)
|
Маруся - Василь, сільський
багач Наум Дрот, Настя Дрот (батьки)
|
Маруся потрапила під дощ,
застудилася і померла, поки Петро був на заробітках, Василь стає ченцем
|
||
16
|
Т.
Шевченко
|
«Причинна»
|
романтизм
|
балада
|
|||||
Василию Андреевичу Жуковскому
|
«Катерина»
|
романтизм
|
ліро-епічна
соціально-побутова поема
|
Катерина,
батьки,
москаль Іван, старий сліпець-бандурист,
Івась – син Катерини
|
Трагічна
доля матері-покритки
|
||||
«До Основ’яненка» (присвячена Г.Квітці-Основ’яненку)
|
реалізм
|
Поезія -послання
|
«Наша
дума, наша пісня не вмре, не загине»
Захоплення героїчним минулим
України; роль уроків історії для вирішення проблем сучасності; віра в
безсмертя рідного народу.
|
||||||
Василию Ивановичу Григоровичу на
память 22 апреля 1838 года
|
«Гайдамаки»
|
романтизм
|
ліро-епічна
поема героїчного характеру
|
Ярема Галайда - Оксана, Іван Гонта, Максим Максим Залізняк
(ватажки повстання), титар (батько Оксани), корчмар Лейба, конфедерати,
кобзар Волох
|
Коліївщина –народне повстання
1768р.
|
Звеличення
національно-визвольного духу українців у ході
боротьби проти польсько –
шляхетського панування
|
|||
«Сон» (комедія)
|
реалізм
|
Сатирична
поема (форма сну). перший твір політичної сатири
|
Цар, що
перетворюється у кінці на жалюгідне кошеня, «землячки», цариця як засушений
опеньок
|
Самодержавство
за часи Миколи І
|
Три
картини – Україна, Сибір, Петербург (царський палац).
Зображення справжньої суті
російського імперського режиму.
|
||||
Якову де Бальмену
|
«Кавказ»
|
Реалізм
|
сатирична
поема
|
Включено
міф про Прометея
|
Борітеся –
поборете!
Зображення загарбницької
політики рос. Самодержавства, реакційної ролі церкви й прогнилої дворянської
моралі.
|
||||
«І мертвим і живим…»
|
Реалізм
|
послання
|
Згадується
славна історія
|
«В своїй
хаті своя й правда, і сила, і воля».
Критика української еліти, яка
зневажає укр. народ, і заклик до соціального примирення заради відродження
нації
|
|||||
«Заповіт»
- входить до збірки «Три літа»
|
Реалізм
|
монолог
|
«Як умру,
то поховайте».
Заклик до повалення
експлуататорського ладу й розбудови нового вільного суспільства
|
||||||
«Мені
однаково»
|
реалізм
|
Поезія
(ліричний вірш-медитація)
|
Твір-маніфест
про небайдужість митця до того, що відбувається В Україні
Твір
побудований за принципом протиставлення
|
||||||
«Ісаія.
Глава 35»
|
реалізм
|
поезія
|
Картина
щасливого майбутнього України
|
||||||
17
|
Пантелеймон
Куліш
|
«Чорна
рада»
|
реалізм
|
ПЕРШИЙ
історичний роман (іноді –
соціально-історичний)
|
Яким Сомко-гетьман, Павло
Тетеря, Іван Брюховецький (негативний), полковник Шрам, Петро Шрам – Леся
(дочка Череваня), курінний отаман Кирило Тур, Черевань, його дружина Меланія,Пугач
|
Період
Руїни після смерті Б.Хмельницького, боротьба за гетьманську булаву
Ніжин;
Хмарин
|
Історична основа – літопис
Самовидця. Наскрізний символ дороги.
Зображення
історичних подій у Ніжині 1663р. – доби Руїни (смерть Б.Хмельницького,
боротьба за гетьманування на Лівобережній Україні між Тетерею, Сомком,
Брюховецьким)
|
||
18
|
Марко
Вовчок – основоположниця української дитячої прози
|
Марія Вілінська
|
«Максим
Гримач» (входить до збірки «Народні оповідання»)
|
Реалізм ( Має реалістичну
основу, але герої - романтичні)
|
Родинно-побутове оповідання
|
Заможний козак Максим Гримач,
Катря (донька його), Тетяна, кріпак Семен
|
Розповідь про вірне кохання й
трагічну смерть Катрі та Семена, що стали жер твою батьківського егоїзму:
Катря накладає на себе руки, не дочекавшись коханого - Семена
|
||
19
|
І.Нечуй-Левицький
|
Левицький
|
«Кайдашева
сім’я»
|
Реалізм
|
Соціально-побутова повість,
іноді – повість-хроніка
|
Омелько Кайдаш, Маруся
Кайдашиха, Карпо, Лаврін (сини), Мотря,
Мелашка –невістки, баба Параска і баба Палажка
|
Після реформи 1861 року, після
скасування кріпацтва.
Село СЕМИГОРИ
|
Критика дрібновласницького
побуту
|
|
20
|
Панас
Мирний
|
Панас Якович Рудченко
|
«Хіба
ревуть воли» -перший психологічний роман, написаний у співавторстві з
І.Біликом
Спочатку
нарис «Подорож із Полтави до Гадячого», потім повість «Чіпка», перша назва як
роману - «Пропаща сила»
|
Реалізм
|
соціально-психологічний
роман (в основі – історія про розбійника ГНИДКУ)
О.Білецький: «будинок з
багатьма прибудовами і надбудовами» (через його композиційну складність)
|
Чіпка Варениченко, Галя
(«польова царівна»), баба Оришка, Грицько Чупруненко (друг), Христя (дружина
Грицька), Мотря Жуківна ( мати), Максим Гудзь, братчики Лушня, Пацюк, Порох
|
Закріпачення
села ПІСКИ, пани Польські, у Чіпки відібрали землю – він став мститися,
пиячити, його засудили, Галя наклала на себе руки
|
||
21
|
І.
Карпенко-Карий
|
Іван Тобілевич
(театр корифеїв)
|
«Мартин
Боруля»
|
реалізм
|
ТРАГІКОМЕДІЯ
|
Мартин Боруля, Палажка
(дружина), Марися, Степан - діти, Гервасій, його син Микола, Націєвський,
Трандалєв, наймити Омелько і Трохим
|
Мартин хотів мати дворянський
титул
Тема: дворянство як міф про краще
життя.
Ідеї: - викриття бюрократизму й
судової системи, заснованої на хабарництві;
- засудження підміни
особистісних цінностей становою належністю;
|
||
22
|
І.Франко
|
«Гімн»
(входить до збірки «З вершин і низин»)
|
реалізм
|
Громадянська лірика (гімн)
|
«Вічний революціонер – дух, що
тіло рве до бою»
|
Чотиристопний хорей
Заклик до боротьби народних мас
за світле майбутнє, несхитна віра в їхню перемогу
|
|||
«Чого
являєшся мені у сні» (до збірки входить «Зів’яле листя»)
|
реалізм
|
Інтимна лірика (поезія)
|
Чотиристопний ямб
|
||||||
«Мойсей»
(Народе
мій замучений, розбитий, мов паралітик той на роздоріжжі)
|
реалізм
|
Філософська поема
|
Мойсей, єврейський народ, Датан,
Авірон, Єгова, демон пустелі Азазель
|
Мойсей веде людей до щасливого
майбутнього, але вони не розуміють його і відвертаються
|
|||||
23
|
О.
Кобилянська
(«пишна
троянда в саду української літератури»)
|
Своєму батькові Юліанові Я.
Кобилянському+» Кругом нас знаходиться якась безодня..
|
«Земля»
(в
основі - реальна подія з історії
родини Жижиянів)
|
символізм
|
Соціально-психологічна повість
|
Заможній ґазда Івоніка Федорчук,
дружина Марійка,
старший
син Михайло,
молодший
син Сава;
заможний
ґазда Василь Чоп'як,
його
дружина Докія й
дочка Парасинка,
її чоловік Тодорка;
панська
наймичка Анна;
циганка Рахіра та її батько Григорій.
|
На основі біблійної історії про
Каїна та Авеля, мотив братовбивства; тема – людина і земля
|
||
24
|
В.Стефаник
|
«Кам’яний хрест»
|
експресіонізм
|
Психологічна новела
|
Іван Дідух
( Переламаний), його дружина
Катерина, діти. камінний хрест – символ – важкої долі людей
|
Перша хвиля еміграції
|
Страшна картина еміграції
західноукраїнських селян до Канади
|
||
25
|
Леся
Українка
|
Лариса Петрівна Косач
|
«Contra spem spero» (без
надії таки сподіваваюсь…)
|
неоромантизм
|
Філософська лірика
|
Анапестом написаний, герой
твору налаштований на боротьбу, Заперечення тужливих настроїв,
протиприродних молодості, оптимізм людини за будь-яких життєвих ситуацій. автобіографічний
напрям
|
|||
«Лісова
пісня»
|
неоромантизм
|
Драма-феєрія
|
Лукаш - Мавка, Килина, мати
Лукашк, дядько Лев, Лісовик, Перелесник, Куць
|
Волинь.
Починається з прологу
«Споконвічний, старезний ліс»
|
Утвердження краси
вільнолюбивого духу, свободи, краси кохання, ГАРМОНІЙНОГо життя
|
||||
26
|
М.Коцюбинський
– великий СОНЦЕПОКЛОННИК
|
Присвячується Кононівським полям
|
«Інтермецо»
|
імпресіонізм
|
Новела (автобіографічна)
|
Моя утома, Ниви у червні, Три
білих вівчарки, Залізна рука міста, Зозуля, сонце
|
Після подій 1905-1907 р.
|
Необхідність повноцінного
служіння митця народові, інтермецо означає перепочинок, кульмінація – зустріч
героя с селянином
|
|
«Тіні
забутих предків»
|
Психологічна, ліро-філософська
повість
|
Іван Палійчук, Марічка Гуменюк,
Палагна, Юра-мольфар, Чугайстер, Щезник, нявки
|
Українські Ромео і Джульєтта,
сила кохання. Показ життя, вірувань, обрядів гуцулів
|
||||||
27
|
В.Винничено
(неореалізм)
|
«Момент»
|
імпресіонізм
|
новела
|
Панна Муся, молодий юнак, Семен
Пустун-контрабандист
|
Коротке кохання двох революціонерів
|
|||
28
|
М.Вороний
(поет-модерніст)
|
«Блакитна
панна»
|
Символізм
|
Ліричний вірш (пейзажна лірика)
хорей
|
Оспівування краси й
досконалості природи, нерозривний зв'язок з мистецтвом
|
||||
29
|
О.Олесь
|
Олександр Кандиба
|
«Чари
ночі»
|
Інтимна лірика (романс)
ямб
|
Захоплення красою життя й
кохання.
|
||||
«О! Слово
рідне! Орле скутий»
|
Патріотична лірика
(поезія)
|
Призначення поета, роль поезії
в житті суспільства
|
|||||||
30
|
П.Тичина
– кларнетизм, зорові і слухові образи, збірка «Сонячні кларнети»
|
«О панно
Інно»
|
символізм
|
Інтимна лірика (ямб)
|
Присвячується коханій дівчині –
сестрі Інни. Нестерпна туга за
втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього.
|
||||
«Арфами,
арфами»
|
Пейзажна лірика
|
Гімн весні як символу любові, життя й натхнення. Близька
до поезії М.Вороного «Блакитна панна»
|
|||||||
«Ви
знаєте, як липа шелестить»
|
Інтимна лірика (поезія)
|
Параллельно
зображується світ природи і світ людини
|
|||||||
31
|
М.Рильський
|
«Молюсь і
вірю»
|
Філософська лірика,
вірш-рефлексія - ямб
|
Радісне утвердження життя,
насолодження кожною миттю буття.
|
|||||
32
|
М.Хвильовий
– ВАПЛІТЕ, започаткував літературну дискусію 1923-1925 р., покоління
«РОЗСТРІЛЯНОГО ВІДРОДЖЕННЯ»
|
Фітільов
|
Цвіту яблуні (присвячується), тобто
Михайлові Коцюбинському
|
«Я
(Романтика)»
|
імпресіонізм
|
новела
|
Чорний трибунал: Я – чекіст,
главковерх «чорного трибуналу», доктор Тагабат, дегенерат, Андрюша.
мати Марія, інсургенти,
версальці
|
Після революції 1917 року
|
Проблема вибору між фанатизмом
і гуманізмом, фатальний вибір між синівськими почуттями і обов’язком революціонера
заради «загірної комуни»; починається з ПРОЛОГУ «З далекого туману».
Роздвоєність «Я – чекіст, але я
і людина»
|
33
|
Ю.Яновський
|
«Вершники»:
новели «Подвійне коло», «Шаланда в морі»
|
Лірико-романтична стильова
течія
|
Роман у новелах (складається з
8-ми новел)
|
Половці: Оверко (Петлюрівці),
Андрій (денікінці), Панас, Сашко - махновці, Іван - червоногвардійці, батько
Мусій, Половчиха
|
Громадянська війна
|
Тому роду не буде переводу, в
якому браття милують згоду (батько Мусій Половець)
|
||
34
|
В.
Підмогильний покоління «РОЗСТРІЛЯНОГО
ВІДРОДЖЕННЯ»
|
Епіграф –
Як можна бути вільним, Евкріте, коли ти маєш тіло?
|
«Місто»
|
Модернізм, інтелектуальна проза
|
ПЕРШИЙ Модерний, Урбаністичний,
маргінальний роман
|
Степан Радченко, Надійка,
Левко, Рита
|
Тема: підкорення людиною міста.
Ідея: розкриття характеру людини, яка
підкорює місто.
розповідь
від третої особи.
Прототип Вигорського – Євген
Плужник, критика – Микола Зеров
|
||
35
|
В.Сосюра
|
«Любіть
Україну»
|
Патріотична лірика (поезія)
|
Поезія була заборонена
Сталіним, вірш був написаний у 1944 році
Батьківщина = «неопалима
купина» - символ безсмертя. Розмір - амфібрахій
|
|||||
36
|
О.Вишня
започаткував жанр усмішки
|
Павло Губенко
|
«Моя
автобіографія»
|
оповідання
|
Тавтологія в назві
|
||||
«Сом»
(«Мисливські усмішки»
|
Усмішка
Усмішка
«Синтез народного анекдоту і
пейзаж. лірики»
|
Розповідь діда Панька
|
Мисливські усмішки оспівують
красу природи, девіз : «Бережіть зайців!)
|
||||||
37
|
М.Куліш
- покоління «РОЗСТРІЛЯНОГО
ВІДРОДЖЕННя»
|
«Мина
Мазайло» (Лесь Курбас поставив на сцені Харківського театру «Березіль»
|
Сатиричн а
комедія, («філологічний водевіль
|
Родина
Мазайла:
Мина Мазайло,
дружина Килина (Мазайлиха),
діти Рина й Мокій;
дядько Тарас,
Уля (подруга Рини),
Мотрона Розторгуєва (Курськ) (т.Мотя),
комсомольці:
Тертика,
Губа, Аренський
|
30-і роки
ХХ столітя
|
Тема
міщанства й українізації
|
|||
38
|
Б.
Ігор-Антонич
|
«Різдво»
|
поезія
|
Лемківщина – батьківщина
автора, в основі – народні обряди, трациції
|
|||||
39
|
О.Довженко
– започаткував жанр кінооповідання
|
«Україна
в огні»
|
Кіноповість
|
Лаврін Запорожець, Олеся,
Василь Кравчина, Христя Хуторна, німецький офіцер Ернст фон Крауз, Людвіг
Крауз (син), Іван Гаркавенко, Устим Товмаченко
|
Велика Вітчизняна війна
село Тополівка
|
«Фон Крауз назвав українців
людьми вищої марки.
Кільцеве обрамлення:
починається і закінчується твір піснею «Ой, піду я до роду гуляти»
Зображення жахливого початку
війни з фашистськими загарбниками й відступу радянських військ.
|
|||
«Зачарована
Десна»
|
Кіноповість
|
Два
ліричні герої – Сашко і Олександр Довженко,
мати Одарка Єрмолаївна,
батько Петро Семенович,
прабаба Марусина,
дід Семен, дід Захарко, Самійло-Косар
|
«Любіть
землю! Любіть працю на землі!»
«Вміти
бачити щастя навіть в буденних калюжах на життєвих дорогах»
село
Сосниця
|
Зростання
митця з дитинства до зрілості
|
|||||
40
|
А.Малишко
|
«Пісня
про рушник»
покладено
на музику
Платона Майбороди
|
Інтимна лірика
|
Твір побудовано у формі
монологу, тема материнства, любові до матері
|
|||||
42
|
В.Симоненко
ШІСТДЕСЯТНИКИ
|
«Лебеді
материнства»
покладено
на музику
А. Пашкевича
|
Ліричний вірш.
Громадянська лірика
|
Любов до матері й Батьківщини
«Можна все на світі, вибирати,
сину – вибрати не можна тільки Батьківщину», «матір не можна вибирати…»
|
|||||
43
|
І.Драч ШІСТДЕСЯТНИКИ
|
«Балада
про соняшник»
ВЕРЛІБР
не має рим, унаслідок чого дуже часто зникає і поділ на строфи), жанр –
балада
|
Неомодерністський стиль
|
Модерна балада
|
Розповідь про те, як
пробуджується талант. Сонце – символ поезії, в основі – уособлення, алегорія
|
||||
46
|
Ліна Костенко ШІСТДЕСЯТНИКИ
|
«Страшні
слова, коли вони мовчать»
|
Філософська лірика, ямб
|
Мотиви: значення слова в житті
людини, сутність поетичного мистецтва.
|
|||||
«Українське
альфреско»
|
Медитативна лірика, філософська
лірика - ямб
|
Мотив: розрив живого зв’язку
між поколіннями, між селом і містом
|
|||||||
«Маруся Чурай»
схожа з «Лісовою піснею» Л.Українки
|
Роман у віршах
|
Маруся Чурай,
Грицько
Бобренко,
Галя Вишняківна,
полковий обозний Іван
Іскра,
полтавський
полковник Мартин Пушкар,
козак Лесько
Черкес, війт (суддя)Семен Горбань
|
Козаччина
Полтава
|
Нерівня душ.
Зображення нещасливого кохання
Марусі та Грицька в поєднанні з широкою картиною життя України XVII
ст..
|
|||||
47
|
Василь Стус – ШІСТДЕСЯТНИКИ (диссидентство)
|
«О земле втрачена, явися»
|
Громадянська
лірика (невольницька і патріотична лірика)
|
Щира розмова ліричного героя з
рідною землею, яку його змусили покинути
|
|||||
«Як добре те, щосмерті не боюсь я»
|
Філософська лірика; громадянська
лірика, вірш-медитація
|
Згадуються Шевченко, Франко,
Леся Українка
|
Стоїцизм (непохитність перед
обличчям смерті) в основі, розмір - ямб
|
||||||
48
|
О.Гончар ШІСТДЕСЯТНИКИ
|
«За мить
щастя»
|
новела
|
артилерист
Сашко Діденко,
мадярка Лорі (Лариса),
її
чоловік; комбат Шадура
|
Тема: зображення кохання з першого
погляду й страшної розплати за мить щастя.
Ідея: оспівування краси й
сили почуття кохання
|
||||
50
|
Г.Тютюнник
ШІСТДЕСЯТНИКИ
|
Любові всевишній присвячується
|
«Три
зозулі з поклоном»
|
новела
|
Оповідач, його батьки – Михайло і Соня; Марфа Яркова,поштар дядько Левко
|
Назва = відпусти, залиш мене,
покинь. В основі – автобіографічні спогади автора про заслання батька Михайла.
Возвеличення любові як
високої християнської цінності, яка вивищує людину над буденністю, очищає її
душу
|
|||
52
|
Є Маланюк
– ПРАЗЬКА ШКОЛА, - ПИСЬМЕННИК_ЕМІГРАНТ
|
«Стилет і
стилос»
|
поезія
|
Тема
служіння митця народові. Слово – це воночас і зброя, і знаряддя для створення
краси.
|
|||||
55
|
І.Багряний
– МУР, ПИСЬМЕННИК_ЕМІГРАНТ
|
Іван
Лозов’ягін
|
«Тигролови»
(спочатку було «Звіролови»
|
Романтичний
пригодницький роман
|
Григорій Многогрішний (правнук
гетьмана Дем’яна
Многогрішного, майор НКВС Медвин, Сірки: Наталка, Грицько, бать, мати
|
Сталінські
репресії.
Поселення
українців на Далекому Сході -Зелений Клин
|
Боротьба
Григорія Многогрішного за своє життя в умовах радянської тоталітарної
системи. Щасливі завжди мають щастя. Лейтмотив Григорія «Краще вмерти біжучи,
ніж жити гниючи.
Поїзд-дракон
Зображення трагічної
долі людини -особистості в радянському тоталітарному режимі. Перемога добра
над злом; за будь-яких обставин кожен перед усім має бути Людиною
|
суббота, 21 января 2017 г.
Таблиця Аналіз творів для ЗНО
Літературний диктант за романом І. Багряного «Тигролови»
Літературний диктант за романом І.
Багряного «Тигролови»
1.Скільки років Григорію Многогрішному?
(25)
2.Хто врятував від голодної смерті Многогрішного? (Бурундук.)
2.Хто врятував від голодної смерті Многогрішного? (Бурундук.)
3.Чому вигідніше вполювати тигрів живцем?
(Дорожче можна продати.)
4.З відки Сірки прибули на Далекий Схід? (З Полтави)
5.Чому сім’я Сірків переселилася у тайгу? (Через владу.)
6.Ким приходився Мороз Грицьку та Наталці? (Хрещений батько)
7.Що робили з пантами, щоб їх зберегти довше? (Пекли в печі.)
8.Яку фразу часто повторював Григорій Многогрішний? («Сміливі завжди мають щастя».)
9.Що написав на снігу Многогрішний?( «Судив і присуд виконав я – Г.М.».)
За наведеними цитатами-характеристиками необхідно визначити літературного героя твору.
4.З відки Сірки прибули на Далекий Схід? (З Полтави)
5.Чому сім’я Сірків переселилася у тайгу? (Через владу.)
6.Ким приходився Мороз Грицьку та Наталці? (Хрещений батько)
7.Що робили з пантами, щоб їх зберегти довше? (Пекли в печі.)
8.Яку фразу часто повторював Григорій Многогрішний? («Сміливі завжди мають щастя».)
9.Що написав на снігу Многогрішний?( «Судив і присуд виконав я – Г.М.».)
За наведеними цитатами-характеристиками необхідно визначити літературного героя твору.
10. «Бравий герой і грізний суддя та
володар душ людців і плюгавий злодюжка, порушник закону нетрів». (Медведин)
11. «О, старий дідуган стільки надивився
за життя, стільки думав над усім і розумів навіть, чим що дише, що міг би
консультувати багатьох вчених і професорів з цих питань». (Дід
Сірко)
12. «Почорніле обличчя з міцно стиснутими
щелепами заросло щетиною. На крутому лобі дві глибокі зморшки сторч між крилами
брів, а в зморшках сіль від поту. Одна брова тремтить, і від того таке
враження, ніби брови ті пориваються полетіти». (Григорій
Многогрішний)
вторник, 17 января 2017 г.
Контрольна робота Стилістика простих речень
Контрольна
робота № 2
Стилістика простих речень
І
варіант
І рівень (0,5б. за
кожну правильну відповідь). Завдання 1-8 передбачають вибір однієї
відповіді.
1.Завершіть подане твердження.
Розділ мовознавчої науки, який вивчає правила поєднання слів у словосполучення та речення, їх значення та роль у реченні називається…
а) морфемікою;
б) морфологією;
в) лексикологією;
г) фонологією;
ґ) синтаксисом.
2. Визначте просте речення.
Розділ мовознавчої науки, який вивчає правила поєднання слів у словосполучення та речення, їх значення та роль у реченні називається…
а) морфемікою;
б) морфологією;
в) лексикологією;
г) фонологією;
ґ) синтаксисом.
2. Визначте просте речення.
а) Ось ти ідеш повільною ходою і слухаєш, як день шумить
життям (В.Сосюра).
б) У сухий настій лісових трав і квітів вплітається повів яблук і меду (М.Стельмах).
в) Шумує Черемош, і дорога біжить до нього, мов потік (М.Стельмах).
г) Вечір опускається в гори, і грудочки першого снігу блищать на них (М.Стельмах).
ґ) У своїй річці й рибка, здається, усміхається нам; на чужині й соловейко не співає (О.Брик).
б) У сухий настій лісових трав і квітів вплітається повів яблук і меду (М.Стельмах).
в) Шумує Черемош, і дорога біжить до нього, мов потік (М.Стельмах).
г) Вечір опускається в гори, і грудочки першого снігу блищать на них (М.Стельмах).
ґ) У своїй річці й рибка, здається, усміхається нам; на чужині й соловейко не співає (О.Брик).
3.
Визначте поширене речення.
а) Приїздіть, будь ласка! (П.Рудченко).
б) Рідна мати моя, ти ночей не доспала (А.Малишко).
в) Не плач, Катерино…(Т.Шевченко).
г) Затінок. Сутінь (Л.Костенко).
ґ) Сонце почало допікати (Панас Мирний).
б) Рідна мати моя, ти ночей не доспала (А.Малишко).
в) Не плач, Катерино…(Т.Шевченко).
г) Затінок. Сутінь (Л.Костенко).
ґ) Сонце почало допікати (Панас Мирний).
4.Укажіть односкладне речення
А.У лісі було величезне
болото-баговище.(Б.Грінченко)
Б.Одного ранку небо сповнилося
сумним лелечим гомоном. (Є.Гуцало.)
В.На півдні безладно застигло
громаддя білого хмаровиння.(Ю.Збанацький.)
Г.Одного ранку небо сповнилося
сумним лелечим гомоном. (Є.Гуцало.)
Ґ. Поле чистим снігом скрізь
укрило.(Б.Грінченко.)
5.Укажіть означено-особове речення.
А.Як зелено в полі. (І.Нехода.)
Б.Від добра добра не
шукають.(Н.тв.)
В.Так йдучи, міркую сам собі…
(Т.Шевченко.)
Г.На сході вже
світає.(І.Нехода)
Ґ.Пізнє літо.(Леся Українка.)
6. У
якому реченні означення виражено займенником?
А.
Ми любимо сніжну зиму.
Б. Різдвяні свята - це
завжди радість.
В. Ялинку прикрасили новорічними
іграшками.
Г.
Наш садок виблискує самоцвітами.
7.У якому реченні немає вставного слова? (Розділові знаки пропущено.)
А.
Сьогодні мабуть буде завірюха.
Б.
Без сумніву весна колись переможе зиму.
В.
Навіть могутні дуби застигли в мовчанні.
Г.
Погода на щастя видалася гарною.
8.
Укажіть речення, у якому використано непрямий порядок слів із стилістичною
метою.
а) Осінь щедро засипала дубовим листом посохлі трави і пухнастий мох на пригорках (В.Кучер).
б) Смутний великий місяць низько повис над землею (Є.Гуцало).
в) Тануть в золоті і теплій синяві принадні простори і закликають усе в степу до спокою і миру.
г) Ми небес глибину збагнем, вище гір піднесем колоски (Д.Павличко).
ґ) А люди, володарі степу, задумали виростить сад (В.Терен).
а) Осінь щедро засипала дубовим листом посохлі трави і пухнастий мох на пригорках (В.Кучер).
б) Смутний великий місяць низько повис над землею (Є.Гуцало).
в) Тануть в золоті і теплій синяві принадні простори і закликають усе в степу до спокою і миру.
г) Ми небес глибину збагнем, вище гір піднесем колоски (Д.Павличко).
ґ) А люди, володарі степу, задумали виростить сад (В.Терен).
Завдання 9-10
мають по п'ять варіантів відповідей, із яких правильними
є декілька. Виберіть правильні відповіді.
9. У яких реченнях є додаток?
А. Зима прийшла раптово, несподівано.
Б. Земля вкрита пухнастим снігом.
В. На нічному небі яскраво
виблискують зорі.
Г. Пахне свіжою хвоєю.
Ґ.
Не чути пташиних голосів у зимовому лісі.
10. Визначте правильні твердження:
10. Визначте правильні твердження:
а) односкладні
речення мають один головний член − підмет або присудок;
б) двоскладні речення завжди мають другорядні члени речення;
в) слова в реченні можуть розташовуватися в прямому чи непрямову порядку;
г) поширені речення не мають другорядних членів речення;
ґ) розповідні речення містять повідомлення про факт, явище, подію;
д) окличні речення містять наказ, прохання, побажання.
б) двоскладні речення завжди мають другорядні члени речення;
в) слова в реченні можуть розташовуватися в прямому чи непрямову порядку;
г) поширені речення не мають другорядних членів речення;
ґ) розповідні речення містять повідомлення про факт, явище, подію;
д) окличні речення містять наказ, прохання, побажання.
ІІ рівень (1б. за
кожну правильну відповідь)
Завдання 11-13 передбачають установлення відповідності. До
кожного рядка, позначеного буквою, знайдіть відповідник, позначений цифрою.
11.Установіть відповідність між безособовими реченнями та
способами морфологічного вираження в них
головних членів.
|
А.У Петра захопило дух у грудях. (Панас Мирний.)
|
1.Безособове дієслово.
|
|
Б.Та що ж тобі дати? (М.Коцюбинський.)
|
2.Особове дієслово у безособовому значенні.
|
|
В.Тепер до Одеси було далеко.(В.Кучер.)
|
3.Дієслівна форма на -но, -то.
|
|
Г.На сизих луках скошено траву. (М.Рильський.)
|
4.Неозначена форма дієслова.
|
|
Ґ.Осяяти землю безщасную треба.(Леся Українка.)
|
5.Прислівники – присудкові слова.
|
|
|
6.Прислівник з інфінітивом.
|
12.
Установіть відповідність між односкладним реченням та його
характеристикою.
|
1) Ідуть співаючи дівчата (Т.Шевченко).
2)Важко зрозуміти ситуацію, що склалася в аграрному
секторі економіки (З газети).
3) Зичимо Вам доброго від Господа Бога здоров’я і щасливого в
усьому побуття (Леся Українка).
4)Питай не старого, а бувалого (Народна творчість).
5) Степ. Ковила. Легенький подих вітерця (В.Чемерис)
|
А)Означено-особове; епістолярний стиль мовле-ння;
Б) неозначено-особове; художній стиль мовлення; В) безособове; публіцистичний стиль мовлення; Г) узагальнено-особове; художній стиль мовлення; Ґ) інфінітивне; епістлярний стиль мовлення; Д) називне; художній стиль мовлення. |
13. Установіть
відповідність між реченнями та ускладнювальними
елементами (розділові знаки пропущено).
|
А. Хуга хуртовина заметіль
|
1. Речення із вставним словом.
|
|
Б. Новий рік без сумніву найкраще свято.
|
2. Речення з однорідними означеннями.
|
|
В. Я люблю тебе зимова казко.
|
3. Речення із звертанням.
|
|
Г. Тепло й затишно на душі в різдвяний вечір.
|
4. Речення з однорідними обставинами.
|
|
|
5. Речення з однорідними підметами.
|
ІІІ рівень (2 б. за
кожну правильну відповідь)
14. Прочитати мовчки
текст. 1).Виписати односкладні речення.
2). Зробити
синтаксичний розбір односкладних речень.
Над полями гриміло, блискало,
будувалося… Сива повновода туча вже висіла над цілим степом. Світлі паруси дощу
розпускались на обрії, помітно наближалися нивами. Все ближче та ближче вони… Ось уже війнуло із шляху
характерним запахом примоченої гарячої пилюки. З тихим дзвоном упали перші краплини, все стрепенулося за вікном, і
вже широкою чарівною музикою зашумів дощ, той цілющий рясний дощ, про який
кажуть, що це сиплеться з неба золото.
15. Доберіть до поданих двоскладних речень синонімічні безособові. Позначте граматичні основи.
1. Раптом повіяли степові пахощі. 2. Уся кімната заквітчана айстрами. 3. Весь день дитина веселилася.
4. Вартовий не має права покидати свій пост.
Контрольна
робота № 2
Стилістика простих речень
ІІ
варіант
І рівень (0,5б. за
кожну правильну відповідь). Завдання 1-8 передбачають вибір однієї
відповіді.
1. Завершіть
подане твердження.
Основні одиниці синтаксису – це…
а) морфема, слово;
б) афікси, фонеми;
в) слово, словосполучення;
г) словосполучення, речення;
ґ) слово, речення.
2. Укажіть складне речення.
Основні одиниці синтаксису – це…
а) морфема, слово;
б) афікси, фонеми;
в) слово, словосполучення;
г) словосполучення, речення;
ґ) слово, речення.
2. Укажіть складне речення.
а) Гомоніла пуща лунко, стоголосо, зелено-пурпурні
розчесали коси сосни вікові (Д.Фальківський).
б) Останні вже дукати береза на пальцях лічить, літу віддає (Л.Костенко).
в) Яка прекрасна і невблаганна осінь переступає в шурхоті яснім! (О.Омельченко).
г) У небуття пішло минуле, в прірву над обривом (В.Лагода).
ґ) Часом присниться синій барвінок, сивий полин, сум чебрецевий, озеро в лісі, тихий зарінок…(В.Стус).
б) Останні вже дукати береза на пальцях лічить, літу віддає (Л.Костенко).
в) Яка прекрасна і невблаганна осінь переступає в шурхоті яснім! (О.Омельченко).
г) У небуття пішло минуле, в прірву над обривом (В.Лагода).
ґ) Часом присниться синій барвінок, сивий полин, сум чебрецевий, озеро в лісі, тихий зарінок…(В.Стус).
3. Укажіть складне речення, усі частини якого є
непоширеними.
а) Чи чули ви, як верби ридають на березі, втративши воду?
(М.Чернявський).
б) І вчувалося кленам і соснам, що над ними вже й неба нема(М.Сингаївський).
в) Зійшли сніги, шумить вода (П.Грабовський).
г) Все спить, однак вже я не сплю (М.Рильський).
ґ) Торохнув грім, немов на залізний дах сипнули повну шаньку каштанів (Григір Тютюнник).
б) І вчувалося кленам і соснам, що над ними вже й неба нема(М.Сингаївський).
в) Зійшли сніги, шумить вода (П.Грабовський).
г) Все спить, однак вже я не сплю (М.Рильський).
ґ) Торохнув грім, немов на залізний дах сипнули повну шаньку каштанів (Григір Тютюнник).
4.Укажіть неозначено-особове речення.
А.У Якимовому вітряку
світилось.(М.Коцюбинський.)
Б.Гостинно зустрічаєте гостей,
мамо!(О.Донченко.)
В.З вогнем не жартуй. (Н.тв.)
Г.Та нехай собі, як знають:
божеволіють, конають.(П.Тичина.)
Ґ.Не чіпайте
дівчини.(Г.Тютюнник.)
5.Укажіть рядок, у якому всі слова та словосполучення можуть
бути вставними:
а)нібито, по-перше, на радість;
б) принаймні, наприклад, уявіть собі;
в) навіть, на жаль, між нами кажучи;
г) до речі, без сумніву, на мій погляд.
а)нібито, по-перше, на радість;
б) принаймні, наприклад, уявіть собі;
в) навіть, на жаль, між нами кажучи;
г) до речі, без сумніву, на мій погляд.
ґ)крім того, з іншого боку,
адже, по-перше.
6. Яке з визначень додатка є правильним?
6. Яке з визначень додатка є правильним?
А. Це другорядний член речення, який означає предмет
і відповідає на запитання всіх відмінків, крім називного й кличного.
Б. Це другорядний член речення, який вказує на ознаку
предмета й відповідає на запитання який?
чий? котрий?
В. Це другорядний член речення, який називає різні
ознаки дії - місце, час, причину, мету, спосіб, ступінь.
Г. Це
другорядний член речення, який відповідає на запитання
як? де?.хто?який? котрий?
7. Які елементи ускладнюють структуру речень?
А.
Додатки.
Б.
Однорідні члени речення.
В.
Обставини.
Г.
Означення.
8. У якому
реченні правильно розставлено розділові
знаки?
А. Скрізь лежить білий сніг: на
озері, річці, ставку.
Б. Зимове сонце з'явилося на мить, і
заховалося за хмарами.
В. Засніжені поля луги сплять
глибоким сном.
Г. І ліс і поле одягли срібні шати.
Завдання 9-10
мають по п'ять варіантів відповідей, із яких правильними
є декілька. Виберіть правильні відповіді.
9.Які твердження є правильними?
А. Однорідні
члени належать до одного й того самого слова в реченні.
Б. Однорідними членами речення можуть
бути тільки
другорядні.
В. Однорідні
члени речення відповідають на те саме запитання.
Г. Однорідні члени речення не
утворюють словосполучення.
Ґ. Однорідні члени речення не
залежать один від
одного.
10. Укажіть прості речення.
а) Один рибу ловить, а інший ґави стереже (Народна
творчість).
б) Сім раз відмір, а раз відріж (Народна творчість).
в) Працюй плечима, а не очима (Народна творчість).
г) Доброго коня пізнають з бігу, а людину бачать з її трудів (Народна творчість).
ґ) Не мудруй багато, а працюй завзято (Народна творчість).
б) Сім раз відмір, а раз відріж (Народна творчість).
в) Працюй плечима, а не очима (Народна творчість).
г) Доброго коня пізнають з бігу, а людину бачать з її трудів (Народна творчість).
ґ) Не мудруй багато, а працюй завзято (Народна творчість).
ІІ рівень (1б. за
кожну правильну відповідь)
Завдання 11-13 передбачають установлення відповідності. До
кожного рядка, позначеного буквою, знайдіть відповідник, позначений цифрою.
11. Установіть
відповідність між реченням та його стилістичними особливостями.
|
1)Припливайте до колиски, лебеді, як мрії (В.Симоненко).
2)Стартувала виборча компанія (З розмови).
3)Красо України, Подолля! Розкинулось мило, недбало! (Леся
Українка).
4)Використовуючи етимологію як засіб привернення уваги до
певного слова, автор не завжди звертається до глибокого аналізу його
походження (За О.Паномарів).
5)Вже почалось, мабуть, майбутнє (Л.Костенко).
|
А) речення, у якому використано непрямий порядок слів із стилістичною
метою.
Б) односкладне означено-особове речення, яке характерне для художнього стилю мовлення з присудком у наказовому способі; В)речення, яке потребує стилістичного редагу-вання; Г)речення ускладнене риторичними звертаннями; Ґ) речення, характерне для публіцистичного стилю мовлення, ускладнене відокремленою обставиною; Д) речення, характерне для епістолярного стилю мовлення, ускладнене відокремленим означенням. |
12.Установіть відповідність між односкладними реченнями
та її видами.
|
А.Линь, моя пісне, мов чайка
прудкая. (Леся Українка.)
|
1.Означено-особове.
|
|
Б.Навколо саду вирішили
посадити захисну смугу.(О.Донченко.)
|
2.Неозначено-особове.
|
|
В. З далекого степу горнуло густим духом скошеного жита. (Г.Тютюнник.)
|
3.Узагальнено-особове.
|
|
Г.Ось промінь останній. (ЛесяУкраїнка.)
|
4.Безособове.
|
|
Ґ.В сіні вогню не сховаєш.
(Н.тв.)
|
5.Називне.
|
|
Д. Земля вкрита пухнастим снігом.
|
|
13. Установіть відповідність між виділеними словами в реченнях та їх синтаксичними функціями.
|
А. Віхола землю
взяла у свої обійми.
|
1. Додаток.
|
|
Б. І тільки старенький дуб не зрадів віхолі.
|
2. Обставина.
|
|
В. На снігу видно
заячі сліди.
|
3. Присудок.
|
|
Г. Холод душі - це
вічний сніг у серці.
|
4. Означення.
|
|
|
5. Підмет.
|
ІІІ рівень (2 б. за
кожну правильну відповідь)
14. Прочитати мовчки текст. 1).Виписати
односкладні речення.
2).Зробити
синтаксичний розбір односкладних речень.
Над полями гриміло, блискало,
будувалося… Сива повновода туча вже висіла над цілим степом. Світлі паруси дощу
розпускались на обрії, помітно наближалися нивами. Все ближче та ближче вони… Ось уже війнуло із шляху
характерним запахом примоченої гарячої пилюки. З тихим дзвоном упали перші краплини, все стрепенулося за вікном, і
вже широкою чарівною музикою зашумів дощ, той цілющий рясний дощ, про який
кажуть, що це сиплеться з неба золото.
15. Замініть неозначено-особові речення
безособовими.
1. У фізичній лабораторії створили новий прилад. 2. Зовсім недавно відкрили нову планету.
1. У фізичній лабораторії створили новий прилад. 2. Зовсім недавно відкрили нову планету.
3. Нам забороняють виходити на вулицю. 4.
Новобранців постригли дуже коротко.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)