ТЕМА:«ВЕСЬ СВІТ БУВ ЯК КАЗКА, ПОВНА ЧУДЕС, ТАЄМНИЧА, ЦІКАВА Й СТРАШНА» (ЄДНІСТЬ БУТТЯ ПРИРОДИ і ЛЮДИНИ, КАРТИНИ ЖИТТЯ і ПРАЦІ ГУЦУЛІВ, ПСИХОЛОГІЧНЕ ВІДТВОРЕННЯ ЇХНЬОГО СВІТОГЛЯДУ Й СВІТОВІДЧУТТЯ В ПОВІСТІ М. КОЦЮБИНСЬКОГО «ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ»)

Мета:        через аналіз художніх картин, проникнення в по­етичну писанину повісті, допомогти учням збагнути неповторний колорит і чарівність Гуцульщини, са­мобутність гуцулів, розкрити їхнє своєрідне міфо­логічне світовідчуття; удосконалювати вміння, ана­лізувати художній твір; виховувати інтерес і повагу до гуцульських звичаїв та вірувань.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: записи, ілюстрації до повісті.

Поетична самобутність Гуцульщини — не лише в екзотичних пейзажах, а й в уяві і серці гуцулів. Здається, що смерека й людина тут виростають з одного кореня...

Н. Горик

ХІД УРОКУ

I.  Організаційний момент

II.  Мотиваційний етап

1. З'ясування емоційної готовності до уроку

III.  Оголошення теми уроку, цілевизначення. Емоційна підготовка до сприйняття навчального матеріалу

Повість «Тіні забутих предків» (1911)

Жанр: повість.

IV. Опрацювання навчального матеріалу

1. Історія написання твору, джерела твору, його назва

Михайла Коцюбинського-художника, письменника-людинознавця, митця-дослідника вабили Карпати.

Інтерес до життя гуцулів з’явився у Коцюбинського значно раніше.Ще в 1902р. В.Гнатюк. відомий фольклорист і етнограф,надсилає письменникові багатотомні видання етнографічної комісії Наукового товариства ім. Шевченка у Львові.Тут і коломийки,і легенди,і анекдоти,зібрані Гнатюком у Закарпатті.У 1906р.Коцюбинський пише Гнатюкові: «Розважали мене під час вакацій ваші  «Коломийки.» Що за хороша книжка…»

Короткі відвідини Криворівні в 1910р. ще не дали Коцюбинському достатньо матеріалу для твору. Бажання написати про «незвичайний казковий народ»-гуцулів не залишає його. Тому в 1911р. ,у липні, вдруге, разом із синос,прибувши до Криворівні, письменник вивчає життя гуцулів, їхні звичаї, побут, фольклор, записує говірку, назви рослин, проймається духом гірської природи. І щоразу, надсилаючи листа з Криворівні, з його вуст зривається слово «казка».

Коли селяни висловлювали подив на його допитливість, то відпо­відав, що хоче написати правду про гуцульське життя.

Крім особистих вражень, працюючи над повістю, користувався фольклорно-етнографічними збірниками В. Гнатюка, І. Франка.

Назва повісті виникла не відразу. Із записів ,що їх робив М.Коцюбинський у Карпатах, відомо, що назва твору далася письменникові не відразу. Він перебирає 13 її варіантів.

Перша назва «У зелених горах». Наступні варіанти пов’язані з пошуком назви, яка містила б саме такий зміст : «Тіні минулого», «Голос віків»,»Відгомін передвіку», «Подих віків», «Голоси передвічні», «Спадок віків». «Голос забутих предків», «Слідами предків». І ,нарешті, остаточно спиняється на назві «Тіні забутих предків».

•   Що могло не вдовольняти письменника у назві?

•   Яка назва найвдаліша, на вашу думку й чому?

Перша назва не вдовольнила письменника, мабуть, тому, що в ній не було головного — міфологічного світу, у якому жили люди, не було заглиблення у сиву давнину, про яку авторові так хотілося розказати і яка жива й донині.

Остаточна назва натякає на загадковість, казковість і дихання віків. Вона найвлучніша.

Заголовок указує на злободенність порушених проблем. Предки забуті, але їхні болі й радощі, шукання тінями живуть і зараз по­вторюються в нас.

Вчитель. Що надихнуло М.Коцюбинського на написання повісті «Тіні забутих предків» ?

-Письменника надихнули звичаї і обряди гуцулів.

-Вразила краса природи Карпат.

-Зацікавили «Коломийки» у збірці В. Гнатюка.

2. Перегляд фрагментів фільму.

III.  Характеристика образів.

1. Слово вчителя

Коли ми вимовляємо «Тіні забутих предків», то в уяві по­стають сині Карпати, дзвінкі чисті потоки, нам запаморочливо пахне смереками й гірським травами. А серед усього цього дива живуть нявки і щезники, лісовики й чугайстри. А поряд — люди, що вміють вірити в казку, любити й вірно кохати.

Іванові й Марічці — головним героям повісті — судилося стати українськими Ромео і Джульєттою, утілити у своїх літературних долях головне — гармонію людських душ. Збагнути, відчути ви­соке почуття кохання, яке подарувала доля Іванові й Марічці,— значить хоч трохи наблизитися душею до розуміння любові як великої таїни буття.

2. Бесіда

.  Скільки дітей мала сім’я Палійчуків? Хто був останньою дитиною ?Скільки залишилось живих? (20 ,Анничка.3)

. Якою дитиною в сім’ї був Іван? (19)

. Чим відрізнявся малий Іван  від інших дітей у сім’ї ?

. Чому обдарованість хлопця так і не була розвинута ?

•              З якою родиною ворогувала сім’я Палійчуків? (Гутенюків)

•              Коли вперше Іван зустрів Марічку? За яких обставин? (На храмоме свято, під час бійки.)

•   З чого почалася їхня вза­ємна симпатія — з ворожнечі чи з доброти?

•   За що, на вашу думку, Іван і Марічка покохали один одного?

•   Що єднало їх у дитинстві і в юності?

•   Чи осуджує письменник гуцулят за еротичні забави? Чому?

•   Чи впливали духовні запити, зацікавлення на гармонію сто­сунків і як?

•   Чи можна сказати, що Іванко й Марічка були дітьми пре­красної природи, жили за її законами і ніщо в їхніх стосун­ках не порушувало природної чистоти? (Діти природи, Іван і Марічка у своїх поглядах на світ і у своєму коханні цілком віддані безпосереднім душевним пориванням. їхня фізична близькість сприймається не як розпуста, а як природне про­довження ІОСНІОС душевних поривань: «...все було так просто, природно, відколи світ світом, що жодна нечиста думка не засмітила їй серця». Гармонія людини й природи, гармонія почуттів і дій — це те, що бачить автор у такому «первіс­ному» житті гуцулів).

•   Чи була талановитою Марічка? Підвердіть цитатно.

•   Чому змушений іти на полонину?

•   Як поставилися закохані до вимушеної розлуки? Підтвердіть це текстом.

•   Яким було життя Івана на полонині?

•   Хто такий спузар на полонині? (Той,хто підтримує вогонь.)

•    Про який обряд мовиться: «Тепер має бути тихо у стаї ,двері замкнені,і навіть спузар не сміє кинути оком на молоко ,поки там твориться щось,поки ватаг чаклує..»? (Виготовлення сиру.)

•   Що найбільше оберігали на полонині? Чому?

•   Чи згодні ви з твердженням, що закохані душі чують одна одну на відстані. Обґрунтуйте відповідь на основі тексту.

.  Як загинула Марічка?

•   Як Іван переніс смерть коханої? Чи можна сказати, що зі смертю Марічки скінчилася пісня кохання?

•   Скільки років не було Івана після смерті Марічки? Де він був? (6,пастушив в Угорщині.)

•   Чий це портрет: «Худий, Зчорнілий,багато старший від своїх літ,але спокійний оповідав , що пастушив на угорському боці .»?

•   Про кого йдеться : «Була з багацького роду,здорова дівка ,з грубим голосом й воластою шиєю»?

•   Що спонукало Івана все-таки одружитися? Підтвердіть тек­стом.

•   Чи зрадив Іван Марічку, одружившись на Палагні? (Одру­жився, бо цього вимагало саме життя: «Треба ж було газду- вати». Хотів приспати свою душу господарськими турбо­тами «Тепер він мав коло чого ходити. Не був жадний ба­гатства — не на те гуцул жиє на світі,— саме плекання маржинки сповняло радістю серце. Як дитина для мами — такою була для нього худібка. Весь час, всі думки займала турбота про сіно, про вигоди маржинці».(Іван не кохав Палагну, а тому це була не зрада.)

•   Порівняйте Марічку й Палагну. Чи була Палагна Іванові па­рою? Обґрунтуйте.

•   У чому знаходив Іван розраду після смерті Марічки?      

•   Хто це такий: « Про нього казали люди, що він богує. Він був,як Бог, знаючий і сильний, той градівник мольфар»?

•   Чи Юра-мольфар був головною причиною суму й душевного безсилля Івана? Як розуміти слова: «Тусок обіймав серце Івана, душа банувала за чимось кращим, хоч невідомим, тя­глася в інші, кращі світи, де можна б спочити»?

•   Яким треба було бути Іванові, щоб не загинути й щасливо жити з Палагною? (Потрібно було стати таким, як Палагна. А це означало, що треба було знищити свою душу.)

•   Пригадайте епізоди зустрічі Палагни з Юрою на світанку під час ворожіння та коли Юра проганяв хмару. Що зблизило Палагну і Юру? (Грубу силу тягне до грубої сили, крім того, жіноче єство Палагни відчувало Іванову байдужість.)

•   Що ви більше цінуєте в людині: силу чи розум, досконалість фізичну чи духовну?

•   Чи можна назвати стосунки між Юрою й Палагною справ­жнім коханням? (Це тільки скороминуща пристрасть. Юра у стосунках з Палагною грає. Про це свідчить епізод бійки в корчмі й підслухана Іваном розмова мольфара з Палагною про силу над Палійчуком. Любов між Юрою й Палагною можна назвати гріховною і більше тілесною, ніж духовною.)

•   Як сприйняв Іван замах на своє життя? Чому шукав розради в спогадах про минуле кохання?

•   Проаналізуйте розмову Івана з нявкою. Чи є в цій розмові де­талі, які вказують на неминучість трагедії?

•   Як проявляється благородство Івана в ставленні до нявки?

•   Чому гине Іван? Чи був він щасливим в останні хвилини свого життя? Чи сприймається його загибель як трагедія?

•    Чому М. Коцюбинський так детально описує нетиповий поховальний обряд ? У чому його суть ?

3.  Аналіз побудови сюжету

-         Складіть сюжетний ланцюжок.

•              Експозиція – знайомство читача з головними героями твору – Івасем і Марічкою, їх щирим коханням.

•             Зав’язка -  мандри Іванця, смерть Марічки.

•             Розвиток дії – життя Івана з Палагною, знайомство жінки з Юрою-мольфаром та їхні дії проти Іванця.

•             Кульмінація – сутичка Юри з Іваном.

•             Розв’язка – картини даремних пошуків Марічки і загибелі Івана.

3. Слово вчителя

Кохання справді має незбагненну силу. Воно не зникає навіть тоді, коли закохані гинуть. Справжнє кохання стає легендою, живе в пам'яті сущих, у піснях, у серцях хлопців і дівчат, які плекають мрію про таке ж високе й чисте почуття, як у карпат­ських Ромео і Джульєтти.

Чому Івана і Марічку називають карпат­ськими Ромео і Джульєттою?

Сюжет повісті перегукується з трагедією Шекспіра. Як Монтеккі і Капулетті, ворогують і роди Палійчуків і Гутенюків. Як і в трагедії «Ромео і Джульєтта», в обох ворогуючих родах є діти, які кохають одне одного, -Іван і Марічка. Як і у Шекспіра, герої Коцюбинського гинуть.

               Обидва твори є гімном коханню. Але на тому аналогія й обмежується. Головна колізія в обох творах – смерть героїв – різна. Якщо в Шекспіра трагедія відбувається через випадкову неузгодженість дій Ромео і Джульєтти, то в Коцюбинського – інакше, лише Іван гине через несилу перенести смерть коханої, а вона іде з життя випадково.

Матеріал для вчителя

Для більшості українців обряд поминок незвичайний. Щоб зрозуміти його, треба розповісти про враження М. Коцюбин­ського, якими він ділиться з друзями, близькими. Так, у листі до О. Аплаксіної він описує сцену, яка особливо вразила його.

На лаві лежить покійник, горять перед ним свічки, у хаті поставлені лави, як в театрі, на них сидить багато людей. Тут же, біля покійника, зібралася повеселитися молодь. Лунав сміх, жарти, поцілунки, крик; грали в різні ігри.

Це дуже здивувало М. Коцюбинського й зацікавило. Письменник давно замислювався над філософськими пробле­мами життя і смерті, безперервністю життя і смерті. Це ми ба­чимо в новелі «Цвіт яблуні», в останньому етюді «На острові» (образ агави).

Діалектика життя і смерті показана в останньому епізоді по­вісті «Тіні забутих предків».

«Чи не багато вже суму мала бідна душа?» — виникає пи­тання.

Люди, проводжаючи душу на той світ, уважають, що вона має залишити землю веселою, щоб там уже не знати горя. А ще так демонструється вищість життя над смертю.

«Не набутися ним»,— сумно каже юна Марічка. Це глибоке слово «не набутися» означає всю життєву дорогу: напрацюватися, намилуватися природою, натішитися добрим товариством, наспі­ватися, налюбитися.

V.  Закріплення

1. Визначення проблематики твору та ідейного змісту

Тема: зображення життя гуцулів у Карпатах на межі 19-20ст. в гармонії з природою, традиціями й звичаями, з язичницькими й хрінянськими віруваннями, оспівування високого й красивого почуття кохання.

Головна ідея: показати фантастичні уявлення гуцулів, що своїм корінням сягають до вірувань далеких предків, гармонію єдності людини з природою.

Головні герої твору: Іван Палійчук, його кохана Марічка Гутенюкова, дружина Палагна, сусід Юра, матір і батько Івана; щезник, нявка,  чугайстир.

Назвати образи-символи. (Ватра(вогонь, сонце, Черемош).

Назвіть міфічні істоти у творі. (Чугайстир,нявка, арідник, щезник)

Проблематика повісті

•   вічність і сила кохання;

•   гармонія людини й природи;

•   вічний двобій добра і зла;

•   краса глибокого почуття кохання і деспотизм антигуманних звичаїв;

•   смил щастя, смисл життя;

•   вірність і зрада;

•   філософська проблема життя і смерті.

Ідейний зміст

•   оспівано любов як джерело духовності;

•   романтична ідея незнищенності кохання;

•   утвердження думки про те, що людина повинна жити в гар­монії з природою, бачити її красу;

•   осуджено деспотизм антигуманних звичаїв.

2.  Літературний диктант

2.  Повість «Тіні забутих предків» М. Коцюбинський написав під враженням від перебування в... (Карпатах)

3.  Перше знайомство Івана й Марічки сталося під час... (Сутички двох родів)

4.  Що свідчить про мистецьку душу Івана, його творчу натуру? (Відчуття музики й довколишнього світу як частини себе)

5.  Які за жанрами пісні складала Марічка? (Коломийки)

6.  Про кого сказано: «Він то сердито поблискував сивиною та світив попід скелі недобрим зеленим вогнем», то «простягався по долині, як срібна нитка, то як ситий віл, лежав у тихих місцях»? (Про Черемош)

7.  Який художній засіб використано в щойно прочитаному урив­ку? (Персоніфікацію)

8.  Пояснити значення діалектизмів: Плай — (гірська стежка); мольфар — (чаклун, чародій); черес — (шкіряний пояс);

гоц — (водоспад).

9.  Укажіть, хто виконує названу дію: видобуває у старий спосіб вогонь (ватаг);

постійно ворожить, зраджує близькій людині (Палагна); потопає в Черемоші (Марічка)-,

покидає рідне село й повертається через шість років (Іван).

10.    Що означає назва «Тіні забутих предків»?

ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИКТАНТ

1.Відвідання якого населеного пункту в 1910 році надихнуло М.Коцюбинського написати твір «Повість забутих предків»?(Криворівня)

2.Які ворогуючі сім'ї представлені в повісті?(Палійчуки і Гутенюки)

3.Музичний інструмент, на якому грав Іванко?(денцівка)

4.Кому з персонажів належить дана характеристика: «здорова дівка, з грубим голосом і воластою шиєю»?(Палагна)

5.Музичний інструмент, який «сповідував людям» про смерть?(Трембіта)

6.Хто це: «… все плакав по ночах, погано ріс і дивився на неню таким глибоким, старече розумним зором, що мати в тривозі одвертала од нього очі».(Іван)

7.Міфічний персонаж, який «просить стрічного в танець та роздирає нявки»? (Чугайстир)

8.Жанр пісень, які складала і співала Марічка? (Коломийки)

9.Чим під час знайомства з Іванком у відповідь на спричинене зло поділилася Марічка?(цукерок)

10.Хто такий мольфар Юра?(чарівник)

11.Про який куточок України йдеться у повісті?(Гуцульщину)

12.Що стало на заваді коханню Марічки та Івана?(родова ворожнеча)

ПЕРЕВІРКА

VI.  Підсумковий етап

Слово вчителя

Повість «Тіні забутих предків» називають справжнім скар­бом української літератури, шедевром українського художнього слова. Антон Крушельницький сказав: «Гуцульщині «Тінями забутих предків» Коцюбинський поставив в українському пись­менстві пам'ятник».

Видатний кінорежисер Сергій Параджанов зняв фільм за по­вістю, який у 1965 році на Міжнародному фестивалі в аргентин­ському містечку Мардель-Плато отримав найвищу нагороду.

•   Як ви вважаєте, чи є у такій високій оцінці заслуга М. Ко­цюбинського?

•   Чи можна сказати, що ця повість — поема про життя у всіх його вимірах? Обґрунтуйте.

•   У чому для вас сенс життя і щастя?

Слово вчителя

«Хто щасливий?» — запитував М. Коцюбинський в одній із своїх поезій у прозі «Пам'ять душі». І відповідав: «Той, хто дає багато, а бере найменше. На чиїх слідах виростають най­кращі квіти, хто по всій дорозі розкидає для вжитку всіх само­цвіти». М. Коцюбинський, творчість якого ми вивчали, був саме такою людиною.

VI.  Рефлексійно-оцінювальний етап

1.  «Закінчи речення».

-  Я дізнався…

-  Мене здивувало..

-  Я зрозумів, що..

2.  Самооцінювання й оцінювання

VII.  Домашнє завдання

1.  Міні-твір « Герой твору, який найбільше запамятався».

2.  Стор.199-201.Відп. на питання.

3.  Стор. 202-210. Хронологічна таблиця.