Чергування у – в, і – й

Евфонія (милозвучність)
1. Уникай збігу голосних	купався в озері купався у озері
2. Уникай збігу приголосних	зайшов у метро зайшов в метро
Якщо доводиться вибирати між збігом голосних і збігом приголосних, насамперед уникай збігу голосних	вірю в справедливість вірю у справедливість
Засоби милозвучності
у / в / ув / уві / вві; з / із / зі / зо; і / й / та (=і); б / би, ж / же; -ся / -сь; голосний після префікса: розігнати, зібрати, відірвати тощо; варіанти слів (синоніми-дублети): раніше / раніш, лише / лиш, звідкіля / звідки / звідкіль, впав / упав і под.; спрощення, подвоєння, апостроф, зміни приголосних при творенні слів.
УВАГА! Нюанси, деталі
Розділовий знак (. , ; : – ? ! …) = приголосний (пауза в усному мовленні), тому речення починаємо з голосного, після розділового знака теж пишемо голосний (якщо не виникає збігу голосних)	У хаті сидів дід. В хаті сидів дід. Але В озері є багато риби. У озері є багато риби. Нічний спосіб життя ведуть і сич, і сова. Нічний спосіб життя ведуть і сич, й сова.
Чергування у – в, і – й неможливе в іншомовних словах, а також тоді, коли воно змінює лексичне значення слова	був на Уралі, вступив до інституту, вдача – удача, вправа – управа й под.
Пишемо У перед В, Ф, ХВ, СВ, ТВ, ЛЬВ й под. (навіть якщо виникає збіг голосних)	Була у Львові, зайшла у хвіртку.
Пишемо І 1) при зіставленні або протиставленні понять (пауза в усному мовленні); 2) перед словом, що починається з Й, Я, Ю, Є, Ї	1) Червоне і чорне, батьки і діти. 2) Марія і Йосип, мама і я.
Іноді вибір залежить від стилю	Ув – розмовний стиль.
Слід уникати немилозвучних збігів звуків на межі слів	Ці цікаві розповіді; вартовий вийшов (пор. вимову в рос. мові «А я тебе малинового варенья принес»).
Не слід допускати римування слів у прозі	Любов людини до батьківщини(любов людини до рідної землі).
Відхилення від правил милозвучності допускається в художній літературі, де це зумовлено вимогами ритму	Яка упевненість в ході швидкій гримить (В. Сосюра).

Основні випадки чергування у-в,  і-й

Чергування у / в

Пишемо «у»

1) Між двома приголосними: Був у квартирі, зустрів у вестибюлі

2) на початку речення перед приголосним: У теплі дні він її зустрів. У нашому саду була розкішна флора. Учителька посміхнулася.

3) перед літерами в, ф, хв, св, тв, льв – важкими для вимови звуками, навіть якщо попереднє слово закінчується на голосний: дивитися у вогонь, навчання у Франції, найкраща дівчина у світі, все у твоїх руках, конференція у Львові, вона ніжилася у хвилях моря.

4) після паузи перед приголосним (після коми, двокрапки, тире, дужок, трьох крапок): Вибачте, у нас проблема. Приходжу додому – у хаті чисто.

5) у більшості випадків перед словом, що починається на я, ю, є, ї (до складу яких входить приголосний звук й) У якому місті ти живеш? У її очах він прочитав радість.

Пишемо «в»

1) між двома голосними: вчитися в Ужгороді, зустрітися в аудиторії

2) на початку речення перед голосним (крім я, ю, є, ї): В океані відкрили нові острови. В Азії знаходяться найбільші за кількістю мешканців країни.

3) після голосного перед приголосним: Живе в тій хаті старий. Росла в гаю конвалія.

4) після приголосного перед голосним: Їдуть в Умань, живуть в Овручі.

5) якщо попереднє слово закінчується на в, то перед голосним уживаємо прийменник в, а не у: Працював в Уругваї.

Примітка: у деяких випадках чергування у-в неможливе:

1) Слово починає змінювати своє лексичне значення: вдача (характер) – удача (щастя). Вправа (завдання) – управа (адміністративний орган).

2) Слово починає втрачати своє лексичне значення при зміні: влада – з «у» не вживається, увага, умова – з «в» не вживаються.

Чергування і-й

Пишемо «і»

1) Між двома приголосними: Степ і море, плачуть і моляться.

2) На початку речення перед приголосним: І кожний усе зрозумів. І сльози їхні полилися.

3) Після паузи (коми, двокрапки, тире,  дужок, трьох крапок) перед приголосним: Дай мені руку – і в поле біжім! Минали літа… і самотність з літами росла.

4) В усіх випадках перед словами, що починаються на й, я, ю, є, ї (до складу яких входить «й»): Ольга і Йосип, Віка і Яша, Оксана і Єгор, лисиця і їжак. I Юрій із цим погодився.

5) При зіставленні або протиставленні понять: зима і літо, горе і радість.

6) У заголовках (назвах): «Війна і мир» Л. Толстого

Пишемо «й»

1) Між двома голосними (проте друге слово не повинне починатися на я, ю, є, ї): Літо й осінь проводжу в селі. Ганна й Орися.

2) На початку речення перед голосним (крім я, ю, є, ї): Й усмішка її засяяла. Й Антон був разом із ними.

3) Після голосного перед приголосним: Страшно навкруги й похмуро. Грілися на сонці йщебетали діти. Теорія ймовірності.

Пишемо «та»

Сполучник «та» вживаємо, коли в реченні вже є один «і» або «й», для різноманітності. А якщо в реченні сполучник один, вживайте або «і», або «й» (З-під ковдри показалась маленька пухка ручка, натиснула на клямку й дуже тихо та обережно відчинила двері.)

                                                  

Музеї Чернігова

Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» 

Заповідник є одним із головних туристичних об'єктів Чернігівщини та України. До його складу входять 29  пам'яток архітектури та історії, шість з яких домонгольського періоду і вважаються одними з найдавніших у Східній Європі. Готуються матеріали для внесення цих пам'яток до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

У складі заповідника:

один з найбільших у Європі курганний некрополь (ІХ-Х ст.);
визначну пам'ятка печеробудівництва — Антонієві печери (ХІ-ХУІІІ ст.);
унікальна колекція іконопису (ХУІІ-XIX ст.)
пам'ятки писемності і книгодрукування (ХУІІ-XIX ст.).
http://museum.cult.gov.ua/natsionalnyj-arhitekturno-istorychnyj-zapovidnyk-chernihiv-starodavnij/

Черні́гівський літерату́рно-меморіа́льний музе́й-запові́дник М. М. Коцюби́нського
Літературно-меморіальний музей-заповідник, присвячений життю і творчості видатного українського письменника початку ХХ століття Михайла Михайловича Коцюбинського, що міститься у колишньому приватному будинку літератора в місті Чернігові; культурний осередок міста.  Адреса музею: вул. Коцюбинського, буд. 3, м. Чернігів.

http://kotsubinsky.org

Черні́гівський обласни́й історич́ний музе́й і́мені Василя Тарно́вського

Державний обласний музей у місті Чернігові; один із найдавніших історичних музеїв держави; значний науковий і культурно-просвітницький осередок міста, регіону та країни.Міститься в історичній триповерховій будівлі в за адресою:вул. Музейна, буд. 4, м. Чернігів.

Музейна будівля — колишній будинок Чернігівської чоловічої гімназії.

museum.cult.gov.ua/chernigivskiy-istorichniy-muzey-im-v-v-tarnovskogo/

Військово-історичний музей – відділ Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського

Розташований поблизу міського парку культури і відпочинку. Створений в 1985 році. Його основою стали колекції матеріалів, що характеризують участь чернігівців у Великій Вітчизняній війні як на фронтах, так і в партизанських загонах і підпільних групах, долю остарбайтерів і в’язнів таборів, розповідають про участь наших земляків у так званих локальних збройних конфліктах в Кореї, В’єтнамі, Єгипті, Афганістані тощо; про формування Збройних Сил незалежної України, їхню участь у міжнародних миротворчих операціях під егідою ООН; про ліквідацію аварії на Чорнобильській АЕС і її наслідків.

www.doroga.ua/poi/Chernigovskaya/Chernigov/Voenno-istoricheskij_muzej/2408

Черні́гівський обласни́й худо́жній музе́й ім. Григо́рія Ґалаґа́на

Обласний художній музей у місті Чернігові; місцеве цінне зібрання мистецьких творів, регіональний осередок культури й естетичного виховання. Створений у 1983 році. Міститься у будівлі-пам'ятці архітектури XIX століття, й розташований на території древнього княжого міста за адресою:вул. Горького, буд. 6, м. Чернігів.

http://www.halahan-art.com