Природа і людина . Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями душі особистості, дійсністю і мрією в драмі-феєрії Лесі Українки „Лісова пісня".

Урок №

Дата:

Тема: Природа і людина . Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями душі особистості, дійсністю і мрією в драмі-феєрії Лесі Українки „Лісова пісня". Неоромантичне утвердження духовно- естетичної сутності людини, її творчих можливостей.

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художні й жанрові особливості твору письменниці; роз­вивати навички сприйняття віршованих драма­тичних творів, їх коментування, висловлення власної думки щодо прочитаного; виховувати розуміння переваг високої духовності над буденністю, естетичний смак.

Обладнання: портрет письменниці, видання твору, ілюстра­ції до нього.

Тип уроку: комбінований.

Теорія літератури: неоромантизм.

------------------------------------------------  ХІД УРОКУ --------------------------------------------------

I.        Орг. Момент.

II.      АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Продовжіть речення
· Драматична поема — це…

· Леся Українка написала такі драматичні поеми…

. Драма-феєрія — це…
· В основу «Лісової пісні» лягли спогади…
· Твір складається з…

. Яка композиція твору…
· До світу міфологічних істот належать…
· До світу людей —…

Композиція

ПРОЛОГ          1Д. ВЕСНА                2Д ЛІТО                         3Д ОСІНЬ

Зав’язка (пробудження Мавки)

Розвиток дії   (кохання Мавки й Лукаша, зрада Лукаша)

Передкульмінація (смерть Мавки)

Кульмінація   (Мавка перетворюється на Вербу)

Розв’язка (смерть Лукаша)

2.      Клоуз-тести «Хто з героїв...»

1) ... не дав зрубати старезного дуба, хоч за нього пропонували великі гроші? (Дядько Лев.)

2)        ... чудовим співом ніжної сопілки пробуджує зі сну Мавку? (Лукаш.)

3)        ... просить Лукаша не точити сік із берези, бо то її кров? (Мавка.)

4)        ... лукава, ніби видра, і хижа, наче рись? (Килина.)

5)        ... поранила серпом навмисне руку, щоб не жати жито й не шкодити Русалці Польовій? (Мавка.)

6)        ... в драговині цупкій привик одвіку усе живе засмоктува­ти? (Водяник.)

7)        ... прагне все живе і вільне ввести у «твердиню тьми і спо­кою»? («Той, що в скалі сидить».)

8)        ... застерігав Мавку, щоб обминала людські стежки, бо на них «раз тільки ступиш — і пропала воля». (Лісовик.)

9)        ... для збагачення нехтує почуттями Лукаша, що полюбив лісову царівну. (Мати Лукаша.)

10)   ... залицяється до Мавки, але не бачить в її очах торішнього кохання й кидає, коли з'являється Марище? (Перелесник.)

11)   ... захищає Мавку від Лукашевої матері, просить не називати її відьмою, бо відьми живуть у селі, а не в лісі? (Дядько Лев.)

12)   ... після зради Лукаша і її зневіри забирає Мавку до себе? (Марище.)

(Оцінювання відбувається методом взаємоперевірки.)

III.     МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Вступне слово вчителя.

«Не зневажай душі своєї цвіту», «смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись»,— говорить Мавка Лукашеві. Як ті слова розуміти, що вони означають? Про це та багато інших складних проблем ми будемо говорити на сьогоднішньому уроці...

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕ­РІАЛУ

1. Сюжетний аналіз твору

Питання і завдання для роботи із змістом твору.

ПРОЛОГ. 

- З чого починається п’єса? Чому саме так?

- Якою є любов лісових істот?

- Саме тут вперше ми чуємо про „Того, що в скалі сидить”. Що ми про нього дізнаємося? Чому його так бояться? (Дайте відповідь на основі подальших подій.)

ДІЯ І.

- Чому дядько Лев міг безпечно жити в лісі?

- Чому Лісовик застерігає Мавку, щоб вона не закохувалася в людського хлопця?

- Прокоментуйте епізод, коли Мавка питає Лукаша: „Чи гарна я тобі?”, а також подальшу їхню розмову. Що через неї виявляється?

- Що спів сопілки пробуджує-народжує в душі Мавки?

- Прокоментуйте слова Мавки: „У тебе голос чистий, як струмок, а очі - непрозорі”.

- Хто такі Потерчата? Чому вони слухаються Русалку?

ДІЯ ІІІ.

- Прокоментуйте закінчення ІІ дії і початок ІІІ.

- Чому на грудях у Мавки калиновий пучечок?

- Що визволило Мавку від „Того, що в скалі сидить”?

- Від чого ж страждав вовкулака?

- Як Мавка повернула йому людський вигляд?

- Чому він спочатку упав їй до ніг, а потім утік?

- Чому Мавка перетворилася на вербу? (Чому, на вашу думку, саме на це дерево, а не на якесь інше?)

- Що означає для Лукаша зустріч з долею?

- Прокоментуйте закінчення драматичної поеми.

- Як ви думаєте, чи можна було (технічно) поставити цю п’єсу на сцені в часи Лесі Українки? Чому?

2. Відтвори епізод за цитатою
Учитель зачитує цитату, учні повинні назвати епізод, пов’язаний з поданою цитатою.
-  «Ох, зірка в серце упала!»
-  «Нічко коротка — довга розлука…
Що ж мені суджено — щастя чи мука?»
-  «Не зневажай душі своєї цвіту…
Той цвіт від папороті чарівніший —
він творить скарби, а не відкриває».
-  «Сестрице, мушу я! Твоя краса
На той рік ще буйніше запишає,
А в мене щастя як тепер зов’яне,
То вже не втане!»
-  «Ся жінка хижа, наче рись».
-  «Бери мене! Я хочу забуття!»
-  «І з долу вгору він до мене звів
Такий болючий погляд, повний туги
І каяття палкого без надії…
Людина тільки може так дивитись!..»
-  «Заграй. Заграй, дай голос мому серцю!
Воно ж одно залишилось від мене».

3.Визначення композиції, теми, ідеї, проблематики твору.

(Звернути увагу на естетичне сприйняття, мову твору, худож­ню майстерність авторки.)

Тема – зіставлення світу людини й природи в їх гармонійних

 і дисгармонійних взаєминах .

Провідні ідея – утвердження необхідності згармонізовувати, одухотворювати світ людей

віра в те, що краса врятує світ.

Основні проблеми драми “Лісова пісня”:

ž Сенс людського життя;

ž Духовне і матеріальне,

ž Мрія і буденність;

ž Людина і природа;

ž Людина і мистецтво;

ž Трагедія самозради;

ž Кохання і сімейне щастя;

Неоромантизм (новоромантизм) — так називала Леся Українка та інші творчий метод тих письменників кін. ХІХ — поч. XX ст., які поєднували у своїй творчості реалістичне зображення життя з романтизмом.
Неоромантичний твір –

-          поєднання реального й фантастичного (драма-феєрія);

-         ліричний струмінь;

-          конфлікт у зіткненні духовно-піднесеного й матеріально-приземленого;

 - символізм
Леся Українка писала: «Справжній новоромантизм зневажає не самий натовп, тобто не особи, що складають натовп, а той рабський дух, який змушує людину добровільно зачисляти себе до натовпу, як до чогось стихійного, що поглинає, нівелює, стирає індивідуальність, приносить її в жертву інстинкту, стадності. Новоромантик протиставляє натовпу не героя, не вибрану особу, а суспільство свідомих осіб, у якому він, цей натовп, розчинився б без залишку»:    

4. Характеристика образів.

—              Хто з дійових осіб драми „Лісова пісня вам запам’ятався найбільше?

—               Як умовно можна поділити персонажів твору?

—               Які цінності для міфічних персонажів найголовніші?

—               Що ви можете сказати про людей, що з’являються у лісі? Які ваші перші враження від дядька Лева й Лукаша?                                                                    

Засоби творения образів і прийоми типізації:

а)  зовнішній портрет ;

б) внутрішній портрет (у монологах, у взаєминах з іншими персонажами твору, у ставленні до навколишнього середовища).
в) зображення вчинків, дії образів-персонажів;

г) мова персонажів

д)  пряма авторська характеристика;

е) виділення провідної риси характеру;

- Як через образ Мавки письменниця розкрила мрію про ідеальну людину, утвердила думку, що людина — творець краси.

Центральним образом «Лісової пісні» є образ Мавки. Вона втілює ідеали: гармонійної людини, вічного людського хисту, краси, несе людству оте Лесине, «що не вмирає».
Мавку від довгого зимового сну розбудила мелодія Лукашевої сопілки — незвичайний спів весни, як думалось їй спочатку. Дізнавшись від дідуся Лісовика, що «то хлопець на сопілці грає», вона захотіла його побачити. Застереження досвідченого Лісовика.
… Минай людські стежки, дитино,
бо там не ходить воля,— там жура
тягар свій носить. Обминай їх, доню:
раз тільки ступиш — і пропала воля! —
здається Мавці дивним.
Для неї воля, природа, життя — нероздільні.
Ну, як-таки, щоб воля — та пропала?
Се так колись і вітер пропаде! —
дивується вона.
«Людський хлопець, дядька Лева небіж, Лукаш на ймення», зацікавлено розглядаючи Мавку й одночасно граючи на сопілці українські веснянки, зачаровує лісову красуню — і в її серці зароджується незгасне кохання до юнака.
Прекрасними й дивними здаються Мавці люди порівняно з лісовими істотами: лише люди «так ніжно… кохаються», уміють творити щось «вічне і величне», лише людина може прожити життя, залишивши по собі красу.

У другій дії бачимо лісову вродливицю серед людей. Тут вона символізує людину, що не зазнала впливу суспільства, у неї душа не «така саміська», як у людей, вихованих суспільством.

На відміну від більшості людей, Мавка перебуває в повній гармонії з природою, для неї робота — не повинність невільника, раба, наймита перед своїм хазяїном, не лише засіб до існування, а потреба душі, розумне, осмислене діяння, нероздільне з красою. Тому, коли Мавка «глядить корів, то більше дають набілу»; нивка, яку вона обробляла, родить гарно, як ніколи до того; ліс, дарами якого бережно, розумно користується, відкриває перед «нею всі свої скарби; на подвір’я, яке «умаїла квітками попідвіконню — любо подивитись!»
Живучи в Лукашевій сім’ї, Мавка спіткалася із грубістю, черствістю, егоїзмом. І вона добротою, ніжністю хоче захистити чисте кохання від цих проявів зла, захистити «цвіт душі» свого коханого, своє і його щастя. У цій боротьбі ніжна Мавка виявляє стриманість, терплячість — на грубощі Лукашевої матері відповідає лагідно й покірно. І хоч зневіряється на якусь мить і йде в обійми забуття, та знову воскресає для боротьби за щастя, за кохання, за добро, за красу людської душі й торжество правди. Мавка завжди поривається до ідеалу, до краси. Ці думки увиразнюються фразеологізмами: «Не зневажай душі своєї цвіту», «Смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись», «Що ж? Хіба крові не варта краса?», «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає». Безсмертна лісова царівна все-таки виходить переможницею в боротьбі за «цвіт душі» свого коханого.

Які проблеми порушує поетеса через образ Лукаша?
З Лукашем ми зустрічаємось напровесні на галяві волинського лісу. Це — «дуже молодий хлопець, гарний чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче; убраний «…в полотняну одежу… сорочка випущена, мережана біллю, з виложистим коміром, підперезана червоним поясом, коло коміра і на чохлах червоні застіжки, свити він не має; на голові бриль; на поясі ножик і ківшик з лика на мотузку».
У цьому зовнішньому портреті вбачається щирість, дитяча допитливість, чистота помислів юнака. В одній з ремарок письменниця повідомляє про мистецький хист Лукаша: «З очеретів чутно голос сопілки, ніжний, кучерявий, і як він розвивається, так розвивається все в лісі.».
Зустріч з Мавкою, кохання до неї окрилило Лукаша. Він захоплюється красою Мавки, з подивом спостерігає, зачаровано слухаючи її розповідь, як міниться вираз її очей про зимовий сон природи. Але лицемірство, корисливість, що панують у взаєминах людей, уже проникли і в душу Лукаша. Недарма він засоромився при відповіді на Мавчине питання: «Чи гарна ж я тобі?», «Хіба ти сам собі не знайдеш пари?».
Коли Мавка прийшла жити в сім’ю Лукаша, а його мати почала постійно дорікати своєму синові і грою на сопілці, і ніжними взаєминами з Мавкою, бо це нібито відриває їх від роботи, Лукаш намагається захистити й себе, і Мавку. Але й він скоро «захворів»,
заразившись від своєї матері породженими віками невільницького життя пороками; робота і краса — несумісні; невістка в сім’ї — невільниця, гірша наймички, і цінують її за придане; всім і за все треба віддячувати, навіть за почуття любові; «…їм така невістка
не до мислі… Тобі недобра з їх свекруха буде!», «їм невістки треба, бо треба помочі — вони старі. Чужу все до роботи заставляти не випадає… Наймички — не дочки», «Була надія, що віддячусь потім»— кидає він Мавці на її пристрасне благання не зневажати
«душі своєї цвіту».
Розрив з Мавкою й одруження з лицемірною, ледачою, духовно убогою Килиною стало торжеством приватновласницького світу.
Але в останній сцені Леся Українка показує торжество краси в душі Лукаша. Звернений до власної долі монолог Лукаша перейнятий не стільки скорботою, скільки вірою в високе призначення людини, силу людського хисту, розуму, волі.

- Як письменниця розкриває в образах матері Лукаша й Килини духовне зубожіння, дисгармонію з природою?
Мати Лукашева — рідна сестра Лева. Вона, вдова, бажаючи своєму синові щастя, стала рабинею загальноприйнятої, породженої суспільством думки про власність як про єдине щастя.
Ця ж біда спіткала й Килину. Залишившись вдовою з двома дітьми, вона піклувалася перш за все про те, як їх нагодувати, одягнути, як утвердити для них «авторитет» серед людей. І в погоні хоч за якими-небудь матеріальними статками, за найнеобхіднішим для існування своїх дітей вона також розгубила свої духовні скарби, а може, навіть не змогла їх і придбати за тією безперервною турботою про хліб насущний.

- Як у творі розкривається проблема людини й природи?
Дядько Лев «дуже добрий з виду», у нього «довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої шапки-рогатки», на ньому світлий, ясно-сивого кольору полотняний одяг.

Досвідчений дядько Лев з тих обдарованих буйною фантазією людей, які можуть упіймати казку вітру, землі, місяця, води, пташки, дерева, трав, а силою отого мудрого слова одухотворити добро, красу чи знешкодити зло; він з тих людей, які в лісі можуть «зустріти» Лісовика й Перелесника, Мавку й Русалку, Водяника. Дуже трепетно він ставиться до столітнього дуба, прагнучи зберегти лісового красеня від сокири, заповідає поховати себе саме під ним. На жаль, споживацький спосіб життя перемагає: Килина з матір’ю Лукаша після смерті дядька Лева продають його.

Завдяки Мавці Лукаш починає розуміти, що в лісі нічого мертвого немає. Пригадайте, як він зумів збагнути почуття ясена до дикої рожі. Лукаш розуміє, якою безборонною може бути природа, аж тоді, коли Лісовик перетворює його на вовкулаку.

Для Мавки в лісі існує безліч табу, зокрема заборона нищити живі рослини. І навіть коли вона намагається порушити заборону, прагнучи догодити матері (діалог Польової Русалки з Мавкою) і врятувати своє кохання, перемагає споконвічна істина — не руш живе, не вбивай! Тому Мавка врізає собі руку. Для матері Лукаша й Килини природа є засобом споживацтва, задоволення власних потреб. Коли вони прийшли жити в цю місцину, вона вражає своєю первозданністю, незайманістю, людина тут не господар, а гість. У ремарці до другої дії ми спостерігаємо, що людина, облаштовуючи свій побут, нищить гармонію, красу навколо себе. Порівняймо:

– Шляхи подолання зла. У цьому творі авторка, власне, пропонує єдиний шлях — християнське прощення, відповідь добром на зло. Зазнавши від Лукаша смертельного болю, Мавка все одно милосердна до нього, рятує і дає йому шанс духовного відродження. Мавка розуміє, що коли Лукаш зрадив, прирік на смерть її, то тим самим зрадив і змертвив і себе. Ось чому немає в Мавки ненависті до Лукаша, жаги помсти, а тільки співчуття й прагнення допомогти, підтримати.

– Сила кохання. Лише покохавши одне одного, герої стають по-справжньому щасливими, власне, тоді починають жити. Тобто лише любов є основою світу, саме вона дає сенс існуванню, є надметою всього. Проте, зіставляючи два різко протилежні образи Мавки й Килини, авторка наголошує, що не кожен здатен кохати. Кохання — це постійна готовність до жертовності заради коханої людини, це щонайтонше відчуття її душі, це вбачання сенсу свого життя в її щасті.

– Трагедія самозради. Лукаш має чисту, світлу, прекрасну душу — це символізує його білий полотняний одяг у першій дії. Такою приходить у світ майже кожна людина. Потім хлопець зраджує свою чистоту й перетворюється на вовкулаку. Тобто, зраджуючи духовне в собі, людина стає моторошною потворою.

– Самознищення зла. Поміркуймо, хто робить нещасними матір і Килину. Та вони ж самі. їхній егоїзм, невситима жадібність і лють отруюють усе довкола та їх самих. Усі їхні інтереси скеровані на придбання статків. Однак вони не розживаються, а все бідніють, бо багатство для них — не засіб, а мета. Це накликає обов’язково Куця і Злиднів (диявольську силу), що вижирають усе в оселі (у душі). Апофеоз самознищення зла — спровоковане Килиною спалення господарства (тобто людської моделі життєвого ладу). З лісу (світу досконало-духовного) мати й Килина тікають у село з надією на щастя. Однак і там їм не поведеться, бо втікачки везуть із собою Злиднів. Отже, корінь їхніх нещасть у них самих.

- Яка сторона людської сутності (на вашу думку) — поривання до краси чи дріб'язковість, буденщина — одержала перемогу?

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Міні-диспут

«У чому нешляхетність поведінки Лукаша стосовно Мавки?»

 «Чи можна віддаватися коханню безоглядно, навіть якщо воно з вашого боку справжнє? Чи щасливою в кохан­ні була Мавка? »

VІ.Домашнє завдання

Підготувати індивідуальні проекти.

Підготуватись до контр. роботи.

VII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1.    Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

üЯкі "лінії дотику" можна знайти у творі Лесі Українки "Лісо­ва пісня" і сучасному реальному житті? »

(Орієнтовні відповіді: Люди, захопившись мріями, «ламаються», розчаровують­ся, не знаходять себе в дійсності. Не можна зраджувати мрію, жити тільки буденним. Кохання — прекрасне почуття, що возвеличує душу. Мистецтво — велика сила. Природа дає людині відраду, спокій, відчуття гармонії життя.)

ü     Чого навчає нас твір Лесі Українки?

2.  Інтерактивна вправа «Мікрофон».

—                         Продовжіть речення.

 «Мене вразило ...»,  «Добре було б ...» „Якщо б я був на місці Лукаша...”