Леся Українка. Драма-феєрія «Лісова пісня». Фольклорно-міфологічна основа сюжету

Тема: Леся Українка. Драма-феєрія «Лісова пісня». Фольклорно-міфологічна основа сюжету

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художні й жанрові особливості твору письменниці; роз­вивати навички сприйняття віршованих драма­тичних творів, їх коментування, висловлення власної думки щодо прочитаного; виховувати розуміння того, що любов «слова у вірші» — могутній засіб впливу на духовність, інтелект людини.

Обладнання:           портрет письменниці, видання твору, ілюстра­

ції до нього; аудіозаписи.

Теорія літератури: драма-феєрія.

------------------------------------------------  ХІД УРОКУ ----------------------------------------------------

I.        МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Вступне слово вчителя.

Коли засумуєш за рідними, напиши їм чи подзвони. Коли на душі радісно — поділися з друзями. А захотілося побачити рідну домівку, край дитинства — неодмінно відвідай їх.

Лесі Українці через хворобу доводилося часто виїжджати за кордон, далеко від улюбленого Полісся. Її сум вилився в чудовий твір «Лісова пісня» — привіт рідній землі.

У листі до матері Леся писала: «Успіх "Лісової пісні" серед вас вважаю за великий тріумф собі, тим більше, що його не сподівала­ся чогось... А я таки сама "неравнодушна" до сеї речі, бо вона дала мені стільки дорогих хвилин екстазу, як мало яка інша... Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще й здавна тую Мавку "в душі держала", ще аж із того часу, як ти в Жобориці мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами. Потім я в Ко- лодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали) і там ждала, щоб мені привиділася Мавка. І над Нечимним вона мені мріла, як ми там ночували — пам'ятаєш? У дядька Лева Скулинського... Видно, вже треба було мені її колись написати, а тепер прийшов "слушний" час — я й сама не збагну чому. Зчару- вав мене сей образ на весь вік».

Що ж це за твір, що за образ, який привів у захват саму автор­ку (згадайте її самокритичність),— дізнаємося на уроці.

ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II.      АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Читання віршів напамять

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕ­РІАЛУ

1. Слово вчителя.

Дехто сприймає «Лісову пісню» Лесі Українки як казку для дітей чи для дорослих, проте це не казка, а драма-феєрія, бо твір містить не прямолінійне протиставлення добра і зла, а дуже своєрідне, непросте художнє відображення складних проблем людського буття.

Паралелями до історії кохання є сезонні зміни в природі, від ранньої весни до завірюхи взимку, і музика — спів сопілки. При­рода відображає емоційний стан героїв: її розквіт і завмирання віддзеркалюють щасливий злет почуттів і їхнє згасання, тугу Мавки. Зміна пір року є виразом філософської ідеї повторення, минущого і водночас вічного в житті. Музика є також не тільки супроводом подій, а й символом у п'єсі. З гри Лукаша на сопілці починається кохання, з нею й закінчується. Спів сопілки — це не тільки образ краси душі, кохання, це ще й узагальнений символ мистецтва.

(За Г. Токмань)

2.      Словникова робота. Стор.

Щойно прозвучав термін драма-феєрія. Що таке драма, ви знаєте — у широкому розумінні — один із трьох родів художньої літератури (поряд з епосом та лірикою), у якому явища життя розкриваються через самовиявлення дійових осіб, їхні вчинки та розмови. Драматичні твори призначені для сценічного втілення. У більш вузькому значенні — жанр драматургії, проміжний між трагедією та комедією, що відповідає самому змісту життя, в яко­му завжди співіснують трагічне й комічне.

Феєрія (від фр. іее — фея, чарівниця) — театралізована по­станова, яка побудована на фантастично-казковому матеріалі й передбачає використання розкішних костюмів та декорацій, різноманітних засобів створення зовнішнього ефекту.

Особливості драми-феєріі:

ž Дійові особи: міфічні або фантастичні істоти;

ž Фантастично-казковий сюжет;

ž Відбуваються надзвичайні історіі;

ž Театральний ефект з безліччю театральних трюків (західноєвропейська феєрія)

3.                Історія написання

У чорновому варіанті драма була написана влітку 1911 р. в Кутаїсі протягом

10 – 12 днів. Остаточне доопрацювання та редагування твору тривало до жовтня

того ж року.       

Творила (і шліфувала) вона цю перлину недовго — близько трьох тижнів. У квітпі 1911 року, після лікування в Єгипті (Гелуан, вілла «Континенталь») Леся Українка приїхала до Киева (за станом здоров'я не відвідала рідної Волині), а 2 червня вже була в Кутаїсі, де працював її чоловік К. Квітка. Там 3 липня

почала писати «Лісову пісню», а 25 липня датується чорновий автограф геніального твору. Ця праця відбувалася в стані великого мапруження творчих і фізичних сил поетеси, про що вона розповідала в листі до сестри Ольги від 9 листопада 1911 року так згадувала про напружену роботу над «Лісовою піснею»:

       «Писала я її дуже недовго, 10 – 12 днів,і не писати ніяк не могла, бо такий уже

був непереможний настрій, але після неї я була хвора і досить довго «приходила

до пам’яті»… Далі я заходилася її переписувати, ніяк не сподіваючись,

що се забере далеко більше часу, ніж саме писання, – от тільки вчора скінчила сю мороку, і тепер чогось мені шия і плечі болять, наче я мішки носила».

В листі до матері від 20.12.1911 р. Леся Українка писала:

«Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую Мавку «в умі держала», ще аж із того часу, як ти в Жабокричі мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими,але дуже рясними деревами.

Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали) і там ждала, щоб мені привиділась Мавка. І над Нечімним вона мені мріла, як ми там ночували – пам’ятаєш – у дядька Лева Скулинського. Видно, вже треба було мені її колись написати, а тепер чомусь прийшов «слушний час» – я й сама не збагну чому. Зачарував мене сей образ на весь вік».

3.Робота з текстом.

(Ознайомлення з дійовими особами драми-феєрії.)

Як бачимо, тут є і персонажі-люди, і міфологічні істоти; пізні­ше з'ясуймо й образи-символи.

4.      Клоуз-тести «Хто з героїв...»

1) ... не дав зрубати старезного дуба, хоч за нього пропонували великі гроші? (Дядько Лев.)

2)        ... чудовим співом ніжної сопілки пробуджує зі сну Мавку? (Лукаш.)

3)        ... просить Лукаша не точити сік із берези, бо то її кров? (Мавка.)

4)        ... лукава, ніби видра, і хижа, наче рись? (Килина.)

5)        ... поранила серпом навмисне руку, щоб не жати жито й не шкодити Русалці Польовій? (Мавка.)

6)        ... в драговині цупкій привик одвіку усе живе засмоктува­ти? (Водяник.)

7)        ... прагне все живе і вільне ввести у «твердиню тьми і спо­кою»? («Той, що в скалі сидить».)

8)        ... застерігав Мавку, щоб обминала людські стежки, бо на них «раз тільки ступиш — і пропала воля». (Лісовик.)

9)        ... для збагачення нехтує почуттями Лукаша, що полюбив лісову царівну. (Мати Лукаша.)

10)   ... залицяється до Мавки, але не бачить в її очах торішнього кохання й кидає, коли з'являється Марище? (Перелесник.)

11)   ... захищає Мавку від Лукашевої матері, просить не називати її відьмою, бо відьми живуть у селі, а не в лісі? (Дядько Лев.)

12)   ... після зради Лукаша і її зневіри забирає Мавку до себе? (Марище.)

(Оцінювання відбувається методом взаємоперевірки.)

5.       Повідомлення учнів.

(Учні розповідають про міфологічних істот за народними уяв­леннями та зображених Лесею Українкою.)

Мавка. У тлумачному словнику української мови (ТСУМ) чи­таємо: 1. Казкова лісова істота. 2. (рідко) Те саме, що русалка; во­дяна німфа. Подібне тлумачення знаходимо і в енциклопедичному словнику: «Мавка — це казкова лісова істота; русалка». в словнику Б. Грінченка, де зазначено: «Мавка (навка) — дитя жіночої статі, яке вмирало нехрещеним і перетво­рювалося в русалку». У «Лісовій пісні» ця міфічна істота виступає в ролі лісової русалки, яку поетеса називає Мавка.

Русалка. За народними повір'ями, це казкова водяна істота в образі гарної і вродливої дівчини, з довгими розпущеними коса­ми й риб'ячим хвостом; водяна німфа. Лісова русалка — те саме, що мавка.

У драмі- феєрії Русалка не ототожнюється з Мавкою. Крім того, є Русалка Водяна і Русалка Польова. А ось як змальовано образ Русалки Водяної: «Русалка випливає і знадливо всміхається, радісно скла­даючи долоні. На ній два вінки — один більший, зелений, другий маленький, як коронка, перловий, з-під нього спадає серпанок». А тепер порівняймо Русалку Польову: «З жита раптом виринає Русалка Польова; зелена одіж на їй просвічує де-не-де крізь плащ золотого волосся, що вкриває всю її невеличку постать; на голові синій вінок з волошок, у волоссі заплутались рожеві квіти з куко­лю, ромен, березка». Водяна Русалка пильнує водяні простори, а Польова — все польове багатство.

Водяник. За народними переказами, це злий дух (зображуваний у фольклорі як дід із сивою бородою), що живе в річках, озерах і болотах і завдає людям нещастя, злидні тощо. У «Лісовій пісні» Леся Українка змальовує цей образ так: «Виринає посеред озера. Він древній, сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш з баговинням звисають аж по пояс. Шати на ньому — барви мулу, на голові корона із скойок. Голос глухий, але дужий». А Водяник — це володар водяного царства. У «Лісовій пісні» він добрий. Русалка називає його татом, татусем.

Лісовик. Це також міфічна істота, яка, за уявленнями ба­гатьох народів, жила в лісі. У «Лісовій пісні» Лісовик — це малий бородатий дідок, меткий рухами, поважний обличчям; у брунатному вбранні барвів кори, у волохатій шапці з куниці. Звертаючись до Русалки, він говорить: «Ось тута мають хижу будувати,— я й то не бороню, аби не брали сирого дерева». Цю заповідь Лісовика знають усі лісові істоти.

Потерча (Потерчата). За народними віруваннями, потерча — це дитина, яка вмерла нехрещеною. Іноді потерчат ототожнюють з русалками. Лесині Потерчата — це двоє маленьких бліденьких діток у біленьких сорочечках, які виринають з-поміж латаття. Потерчата — це позашлюбні малень­кі діти (байстрята), які вмирали нехрещеними. їхня смерть яко­юсь мірою зменшувала ганьбу матері-покритки.

Перелесник. У драмі-феєрії це гарний хлопець у червоній оде­жі, з червонястим, буйно розвіяним волоссям, з чорними брова­ми і блискучими очима. У словнику Б. Грінченка зазначено, що первинне значення цього слова — «спокусник». Так у народі на­зивали біса чи чорта у вигляді вогняного змія (метеор), що літає до жінок.

Літавиця — це казкова жіноча істота, яка спокушує молодих чоловіків, а Літавець — метеор, якого народ уявляє як нечисту силу, що літає у вигляді вогняного змія. Літавець і Літавиця спо­ріднені зі словом «літати».

Куць. Прекрасно знаючи українську міфологію, Леся Українка в «Лісовій пісні» пише: «З-за купини вискакує Куць, молодень­кий чортик-панич». Відомо, що на Волині та в інших західних регіонах України на слова біс, чорт накладалося своєрідне табу, тому їх замінювали евфемізмами: нечиста сила, дідько, куць та ін.

 «Той, що греблі рве» — це міфічна істота. «Той, що греблі рве» — молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясно- блакитної, і поблискує гострими золотистими іскрами.

Злидні. У драмі-феєрії Злидні виступають як міфічні завжди голодні істоти. Шкодять вони лише злим людям. Злидні тільки й чека­ють, щоб їх покликали. Підкоряються вони Куцю.

6.      Виразне читання, прослуховування відеозаписів прологу.

4. Робота над змістом твору

•        Виразно прочитати ремарку, якою відкривається пролог. У чому своєрідність, яке призначення цієї ремарки?( «Лісова пісня» зачинаешься з прологу. Він відкривається ремаркою, яку можно, було б, як і всі інші ремарки цъого твору, названі високопоетичним, глибокопсихологізованим етюдом, де все міниться найніжнішими відтінками кольорів лісового куточка України, і чарує зір, і вабить пахощами лісових дерев, квітів,трав, і милує слух гомоном лісових струмочків рідної землі,)

•        Який світ відтворено в пролозі? (У пролозі ми потрапляємо в царство фольклорних образів, витворених фантазією мешкайців Волинського Полісся і своєрідно трансформованих письменницею: Той, що греблі рее, Потерчата, Русалка, Водяник. Усі вони живуть своїм життям. Взаємини між фантастичними водяними істотами нагадують людські взаємини, але такі, до протилежні сили складають єдине ціле, єдину гармонію)

•        Як людське «Я» розкривають фольклорні образи першої дії?

(Як витвір багатоі фантазії людей протягом віків).

•        Прочитати в ролях перший діалог Мавки й Лукаша. Які сто-

рони людського буття розкриваються в цьому діалозі? (3 одного боку — уміння бачити, творити красу, утвердзкувати и в людських взаєминах — Лукаш бачить красу навколишньої природи, милується красу нею Мавкою, усвідомлює смисл людського буття як творчості; з другого боку — дисгармонією до цієї краси є лицемірство, влада речей у світі людей — Лукаш сорожиться висловити свої почуття до Мавки, а на одруження дивиться як на вигідну справу).

•        Простежте зміну настроїв у першому й останньому монологах Мавки першої дії. Чим вони різняться? (Настроєм, почуттями, висловленими в них).

•        Як у другій дії в діалогах матері з Лукашем, матері з Мавкою, а потім — з Килиною розкриваються уявлення кожного з них про роботу? (Мати Лукашева, Килииа дивились на роботу як на повинність або засіб творити матеріальні блага; для Мавки всяка робота — естетична насолода, творения «красивого і корисного», розумно втручаючись у природу. Лукаш — на роздоріжжі: то стае на позицію Мавки, то на позицію матері й Килини).

•        Які зміни й чому відбулися у взаєминах між Лукашем і Мавкою?

•        Чи зрадила Мавка «саму себе», живучи серед людей? (Звичайно,

ні: підтвердженням цьому її діалог з Лукашем «Не зневажай душі своєї цвіту», вся и поведінка, що розкриваеться як у взаєминах з Лукашем, так і з іншими персонажами твору).

•        Прочитати і прокоментувати ремарку до третьої дії.

•     Розкрити символіку епізоду перетворення Лісовиком Лукаша на вовкулаку та повернення йому Мавкою людської подоби. •         Як і чому змінилися взаємини між мешканцями лісової хатини? Як ці зміни передані через мову Лукашевої матері й Килини?

•     Прочитати останній монолог Лукаша, звернений до Долі, до Мавки. 

5.      Визначення композиції, теми, ідеї, проблематики твору.

(Звернути увагу на естетичне сприйняття, мову твору, худож­ню майстерність авторки.)

Композиція

ПРОЛОГ          1Д. ВЕСНА                2Д ЛІТО                         3Д ОСІНЬ

Зав’язка (пробудження Мавки)

Розвиток дії   (кохання Мавки й Лукаша, зрада Лукаша)

Передкульмінація (смерть Мавки)

Кульмінація   (Мавка перетворюється на Вербу)

Розв’язка (смерть Лукаша)

Тема – зіставлення світу людини й природи в їх гармонійних

 і дисгармонійних взаєминах .

Провідні ідея – утвердження думки, що краса врятує світ.

Неоромантичний твір –

-          поєднання реального й фантастичного (драма-феєрія);

-         ліричний струмінь;

-          конфлікт у зіткненні духовно-піднесеного й матеріально-приземленого;

 - символізм

Основні проблеми драми “Лісова пісня”:

ž Сенс людського життя;

ž Духовне і матеріальне,

ž Мрія і буденність;

ž Людина і природа;

ž Людина і мистецтво;

ž Трагедія самозради;

ž Кохання і сімейне щастя;

                                 2. Характеристика образів.

Засоби творения образів і прийоми типізації:

а)                              зображення вчинків, дії образів-персонажів;

б)                              портретне зображення;

в)                              мова персонажів^

г)                               пряма авторська характеристика;

д)                              виділення провідної риси характеру;

е)                               перебільшення.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

1.      Евристична бесіда.

—     Чи такого фіналу ви очікували? Чому?

—     Які нові персонажі, образи з'являються в цій дії? Як розу­міти їх значення? (Злидні, Доля та ін.)

—     Хто такі вовкулаки, чому Лісовик перетворив Лукаша саме на вовкулаку?

—      Які сцени, на ваш погляд, є комічними? Який твір вони на­гадують? (Про злидні, сварки Килини й матері Лукаша.)

—      Чому Мавка не звинувачує Лукаша у своїх стражданнях? (Бо він дав їй душу, дав можливість відчути кохання.)

—      Які мотиви народних казок ви помітили? (Сопілка, що го­ворить людським голосом, та ін.)

•     Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

- Яка сторона людської сутності — поривання до краси чи дріб'яз-ковість, буденщина — одержала перемогу?

 « Які "лінії дотику" можна знайти у творі Лесі Українки "Лісо­ва пісня" і сучасному реальному житті? »

Орієнтовні відповіді

—      Люди, захопившись мріями, «ламаються», розчаровують­ся, не знаходять себе в дійсності.

—     Не можна зраджувати мрію, жити тільки буденним.

—     Кохання — прекрасне почуття, що возвеличує душу.

—     Мистецтво — велика сила.

—      Природа дає людині відраду, спокій, відчуття гармонії життя.

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

—                        інтерактивна вправа «Мікрофон». • Продовжіть речення. «Мене вразило ...»«Мені цікаво, чи знайдемо ми, сучасні читачі, у творі...»

«Добре було б ...»

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знати зміст твору, вміти характеризувати образи, підготувати інсценівки за твором.

Вивчити уривок. Монолог Мавки.