Аналіз поезій Олександра Олеся

Аналіз поезій Олександра Олеся

О слово рідне! Орле скутий! (1909)

Літературний рід: лірика.

Жанр: вірш-медитація.
Вид лірики: патріотична.
Тема: любов до рідної мови і заклик до її збереження, пристрасний гімн рідному слову.

Основна думка:  рідне слово має стати духовною зброєю народу, діти не повинні забувати мову батьків.                                                          

Віршовий розмір: чотиристопний ямб.
Символи у вірші — меч (войовнича грань рідного слова), сонце (миролюбна, окрилена, творча грань рідного слова), слово (усе рідне, найдорожче).
Художні засоби: алітерація; епітет; порівняння; метафора; метонімія; риторичне звертання, риторичне заперечення.

З журбою радість обнялась (1906)

Літературний рід: лірика.

Жанр: романс.

Вид лірики : інтимна (любовна) .

Тема: у житті людини є журба і радості, якими міниться життя.

Основна думка: журба чи радість однаково дорогі поетовому серцю, бо вони наснажують і живлять його творчість.

Віршовий розмір – чотиристопний ямб.

Художні засоби:  алітераціями та асонансами (у,о,а,і), риторичні запитання,  порівняння (як в жемчугах), персоніфікація (з журбою радість обнялась...).

Чари ночі (1907)

Літературний рід: лірика.
Жанр: вірш-романс (популярна народна пісня).
Вид лірики: інтимна.
Тема: гімн юності, пісня коханню, захоплення красою життя й красою кохання.

Основна думка: заклик не забувати, що життя – мить, яка так швидко спливає, тому треба насолодитися кожним прожитим днем, кожною хвилиною, краса життя, краса кохання – над усе.
Поезія сповнена вітаїстичних, тобто життєлюбних мотивів.

Віршовий розмір: чотиристопний ямб.
Художні засоби: епітети, метафори, персоніфікація, риторичне питання, риторичні оклики.

Художні засоби: епітети: «шумляче море», «летюча мить життя», «струни золоті», «боги скупі... глухі й нечулі», «палкі обійми ночі», «верби п’яні», «свято радісне квіток»;

метафори: «весна іде», «весна рада», «летять до хмар тумани», «гнуться вер­би п’яні», «бенкет весна справляє», «погасне в серці багаття», «захолонуть груди»; гіпербола: «уся земля тремтить», «весь світ співає»;

персоніфікація («сміються, плачуть солов’ї і б’ють піснями в груди», «весна рада», «лист квітці рвійно шелестить, траві струмок воркоче») оживлює увесь світ, передає багатство емоцій, захват від життя;

риторичне питання «Чому ж стоїш без руху ти, коли весь світ співає?» риторичні оклики: «Цілуй, цілуй, цілуй її, знов молодість не буде! Лови летю­чу мить життя!»;