Застарілі слова, їхні стилістичні функції. Запобігання недоречному вживанню анахронізмів

Тема: Застарілі слова, їхні стилістичні функції. Запобігання недоречному вживанню анахронізмів

Мета:  дати відомості про активну й пасивну лексику, сформувати поняття про застарілі слова,  пояснити відмінність між архаїзмами та історизмами, витлумачити їхню роль

у мовленні та особливості їхнього використання,  формувати вміння визначати застарілі слова в реченнях і текстах, удосконалювати навички користування словниками, збагачувати словниковий запас, розвивати спостережливість, культуру усного й писемного мовлення. виховувати колективізм, уміння працювати в команді, спостережливість, увагу, виховувати інтерес до вивчення рідної мови, історії України.

Тип уроку:  застосування знань і формування вмінь.

Форми уроку: фронтальна, групова, індивідуальна.

Міжпредметні зв’язки: українська література, етнографія, історія України.

Обладнання: підручник, тлумачні словники, ІКТ, дидактичний матеріал.

Перебіг уроку

І. Організація початку уроку

        Перевірка наявність ліцеїстів на уроці.

        Психологічна настанова щодо вивчення теми. Внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності ліцеїстів.

-  Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів. Для того, щоб впоратися на уроці із завданнями, будьте уважними і старанними .

Я сподіваюсь, що сьогодні на уроці ви будете:

                         Не просто слухати, а чути,

                         Не просто дивитися, а бачити,

                         Не просто відповідати, а міркувати,

                         Дружно і плідно працювати!

ІI. Перевірка домашнього завдання.

1.     Вправа 196. Кросворд

Калатало- дерев’яний прилад, яким стукає нічний вартовий або який прив’язують на шию тваринам.

Гостинець- великий битий шлях; шосе. 

Тру́скавка- те саме, що полуниця.

Чічка - квітка.

Ганж - те саме, що вада 

Моржина - велика рогата худоба

Рижаки – їстівні гриби.

к	а	л	а	т	а	л	о
г	о	с	т	и	н	е	ц	ь
		р	и	ж	а	к	и
			т	р	у	с	к	а	в	к	и
		м	о	р	ж	и	н	а
			ч	і	ч	к	а
					г	а	н	д	ж

- Які слова ви виписали, але їх не було у кросворді?

Зело- зелень.

Багацько-  багато.

Мудрі – нелегкі, складні для виконання.

Ген- далеко.

Файний -  гарний, приємний.

Струги – форель.

- Як одним словом можна назвати ці сова?

- Які слова називаються діалектними?

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1.     Мовознавчий диктант

- Вам треба буо повторити все раніше вивчене про лексику. Як ви впорались з цим завданням перевіримо у формі мовознавчого диктанту «Так – ні».

«Так-ні»

1	Лексика – це словниковий склад мови.	+
2	Усі терміни – багатозначні слова.	-
3	У реченні «сумують ластівки в садах» слово  «сумують» ужите в переносному значенні.	+
4	Слова «велетень, титан, гігант» - синоніми.	+
5	Слова «вдень – вночі, гарячий – холодний, зима – літо» - омоніми.	-
6	Усі слова мають лексичне і граматичне значення.	-
7	Слова «диспетчер, авіатор, фотограф» - іншомовні.	+
8	Слова «файно, когут, бараболя» - діалектні.	+
9	Слова « вода, земля, подяка» - стилістично забарвлені.	-
10	Слова «слідуючий, столова, остановка» - русизми.	+
11	Канцеляризми -  це слова, що вживаються в офіційно – діловому стилі мовлення.	-
12	Просторічні слова належать до складу літературної мови.	-

ІV. Підготовка до срийняття нового матеріалу.

- Дайте відповіді на запитання:

І. Чи бачили ви сьогодні дидаскала? А лицедія? Що у мене у шуйці? А на столі у мене є каламар?

 (Відповіді:  Дидаскал – учитель, лицедій – актор, шуйця – ліва рука, каламар – чорнильниця.)

-         До якої лексики належать ці слова?

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

1.Вступне слово вчителя.

- Це застарілі слова. Про них  ми будемо говорити сьогодні на уроці.

Тема уроку: Застарілі слова, їхні стилістичні функції. Запобігання недоречному вживанню застарілих слів

- Про що ви хотіли б дізнатись на уроці, чому навчитись? 

- Мета уроку:    
- дізнатись про активну й пасивну лексику,
- пояснити відмінність між архаїзмами   та історизмами,
- з`ясувати роль застарілих слів у мовленні,

- навчитись визначати застарілі слова в реченнях і текстах,
- збагатити словниковий запас.

-         «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування». – писав Панас Мирний.

- Сьогодні на уроці ми зазирнемо до цієї схованки. На ньому ми помандруємо в минуле, аби побачити, якою була наша мова декілька століть тому. Познайомимося зі словами, якими користувались князі Київської Русі, запорозькі козаки, славні наші пращури.

Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього.

М. Рильський

-         Цей вислів  буде епіграфом нашого уроку. Запишіть його у зошит.

Прочитайте ще раз епіграф. Визначте вид речення.

(Скаднопідрядне, з підрядним займенниково-означальним, що стоїть усередині речення)

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

 1. Слово вчителя

- Багато слів української мови живуть віками, проте є такі, які стають у мові застарілими або й зовсім зникають. Такі слова називають  застарілими.

2. Робота з таблицею. Повідомлення ліцеїста.

-         Про застарілу лексику нам підготував повідомлення …

-         Слухайте уважно повідомлення, основні тези занотовуйте.

                У мові в будь-який період її існування можна виділити два шари лексики: активний і пасивний.

         До активного запасу лексики належать загальновживані слова, а також слова, що використовуються в повсякденній діяльності спеціалістів тієї чи іншої галузі народного господарства, культури, науки тощо. Ці слова не мають жодного відтінку застарілості, ні жодного відтінку новизни.

          До пасивного запасу належать слова, що не вживаються в повсякденному житті всіх людей певної нації або людей, які працюють у тій чи іншій галузі народного господарства, культури, науки, тобто застарілі слова, що виходять (або вийшли) з активного словника мови, але іноді вживаються при певній потребі, а також нові слова (неологізми), що недавно створені або засвоєні з інших мов і не стали ще загальновживаними.

          Застарілі слова, що вийшли або виходять з активного словника, називаються архаїзмами.

Залежно від причин, через які слова вийшли з активного вжитку, архаїзми поділяють на історизми та власне архаїзми.

До історизмів належать:

•                      поняття, пов'язані зі старими суспільними формаціями дворянин, кріпак, панщина, земство, зборня;

•                      назви зниклих етносів, колишніх поселень, міст, рік: варяги„ | уличі, Почайна, Тмуторокань;

•                      назви людей за родом занять та належністю до давніх ремесел.- бортник, кожум’яка, ключниця, ціпов’яз;

•                      назви старовинної зброї, одягу, взуття, сількогосподарського реманенту, предметів побуту: мушкет, свита, жупан, кирея, плахта, рало.

Синонімів у сучасній мові історизми здебільшого не мають.

            Історизми вживаються або в спеціальній історичній літературі, або в художніх творах, коли треба відтворити певну історичну епоху. Вони не виконують якоїсь стилістичної функції, а є нейтральними словами, тобто назвами речей, явищ, процесів тощо, що вживалися в певний історичний час.

           Архаїзми – це ті слова, що позначають існуючі й нині предмети, явища, процеси, але з якихось причин перестали активно вживатися в мові чи й зовсім зникли з її словника, бо були замінені іншими словами, які на сьогодні є загальновживаними: (зріти – бачити, вия – шия, перст – палець, уста – губи).

           Проте ці слова нерідко вживаються в художній літературі з певною стилістичною метою, наприклад, для передачі іронії, сарказму, зневаги, урочистості:

                   І на оновленій землі

                   Врага  не буде, супостата,

                   А буде син, і буде мати,

                   І будуть люди на землі.

                                                (Т.Шевченко).

            Чіткої межі між активною і пасивною лексикою немає. Обидва шари перебувають у постійній взаємодії: з активного запасу слова, старіючи, переходять у пасивний, а з пасивного нові слова в активний.

            Трапляється, що деякі застарілі або маловживані слова повертаються з пасивної лексики до активної і відроджуються до нового життя: гривня, книгозбірня, довкілля, світлина, часопис, добродій.

3.Робота з підручником. Стор. 140.

- Спираючись на матеріал підручника, дайте відповіді на питання:

-         На які два шари поділяється лексика за частотою вживання?

-         Які слова належать до активної лексики?

-         Які слова належать до пасивної лексики?

-         Які слова називають архаїзмами?

-         На які групи вони поділяються?

-         Що таке історизми?

-         Які слова називають історизмами?Чи мають вони синоніми серед активної лексики?

-         Що таке власне архаїзми? Чи мають вони синоніми серед активної лексики?

       У мові в будь-який період її існування можна виділити два шари лексики: активний і пасивний.

        До пасивної лексики належать слова, які рідко вживаються у повсякденному спілкуванні.

        Пасивну лексику можна поділити на дві групи. До першої з них належать застарілі слова, які вже вийшли або виходять зі звичайного вжитку в літературній мові внаслідок того, що відпадає або вже відпала потреба користуватися ними для називавання предметів, явищ, подій дійсності. До другої — нові слова, які недавно виникли і ще не стали загальновживаними, вони активно ще не використовуються в мові.

Застарілі слова, що вийшли або виходять з активного словника, називаються архаїзмами.

Залежно від причин, через які слова вийшли з актививжитку, архаїзми поділяють на історизми та власне архаїзми.

Історизми — це слова, що вийшли з ужитку в зв'язку зникненням певних предметів чи понять: боярин, смерд, рать, лодія, воєвода, кобеняк, гаківниця.

Синонімів у сучасній мові історизми здебільшого не мають.

До історизмів належать:

•                      поняття, пов'язані зі старими суспільними формаціями дворянин, кріпак, панщина, земство, зборня;

•                      назви зниклих етносів, колишніх поселень, міст, рік: варяги„ | уличі, Почайна, Тмуторокань;

•                      назви людей за родом занять та належністю до давніх ремесел.- бортник, кожум’яка, ключниця, ціпов’яз;

•                      назви старовинної зброї, одягу, взуття, сількогосподарського реманенту, предметів побуту: мушкет, свита, жупан, кирея, плахта, рало.

Власне архаїзми — слова, що називають наявні в наш час предмети чи явища, проте витіснені іншими словами, які на сьогодні є загальновживаними: перст (палець руки), пря (боротьба), тать (злодій), митар (збирач податків, мита), дубельтівка (рушниця), скудельник (гончар), драгоман (перекладач), дзиґарі (годинник).

2.     Робота зі словниками

- Що нам стане у нагоді, коли ми не знаємо значення застарілих слів?

- Так, це словники?

1). Тлумачні словники.

2). В інтернеті:

1.  ЗВЕДЕНИЙ СЛОВНИК ЗАСТАРІЛИХ ТА МАЛОВЖИВАНИХ СЛІВ

(близько 4000 слів), який містить пояснення слів. XIV — XVIІІ ст.

2. СЛОВНИК ЗАСТАРІЛИХ ТА МАЛОВЖИВАНИХ СЛІВ

3). Ліцеїст працював над індивідуальним проектом. Він уклав «Словник застарілих слів», у якому міститься пояснення 200 застарілих слів із військової лексики.

V. Виконання вправ на застосування і  закріплення знань,  формування умінь і навичок.

- А зараз у ході виконання практичних завдань ми будемо застосовувати і закріплювати щойно набуті знання.

1. Вибірково-тлумачний диктант   

(Робота біля дошки)

- Записати речення. Знайти застарілі слова, , пояснити  лексичне значення кожного. Визначити історизми і власне архаїзми.

-         З якого твору речення?

-         Хто автор?

1.  Молодиці його не слухали й тягали по хаті мотовило. 

Мотовило - знаряддя, пристосування для змотування пряжі, шовку тощо.

2.  Пан сотник наказав, щоб у всіх були келепи, шаблі та пістолі.

Келеп або чекан— різновид бойового кавалерійського молота-топірця із вузьким недовгим лезом. Келеп насаджувався на коротке держално і зазвичай був закріплений на передній луці сідла або на поясі. 

Шабля – різновид наступальної холодної, січної, різально-колольної клинкової зброї.

Пістолі – різновид козацької ручної вогнепальної зброї. 

-  Визначте вид речення, чи ускладнене воно, чим?

(Просте, ускладнене однорідними присудками)

- Визначте вид складного речення, Чим ускладнена підрядна частина?

(Складне з підрядним зясувальним, підрядна частина ускладнена однорідними  підметами)     

- Слова,  яких кількість букв і звуків не співпадає. Яка частина мови?

 (щоб, споучник підрядності)

2.Робота з підручником.

Письмове виконання вправи 200 (усно).

-         До поданих застарілих слів доберіть з довідки відповідники з сучасної літературної мови.

Куафюра, кав’яр, каламар, скриптура, перебендя.

( Зачіска, ікра (риб’яча), чорнильниця, зошит, балакун (базікало).

2.  Самостійна робота. Різнорівневі знання.

(Робота біля дошки)

-         А зараз кожен зможе перевірити свої знання.

-         У кожного на аркуші зазначено, яке завдання ви виконуєте.

(2 учні біля дошки).

-         Після виконання завдання ліцеїсти ознайомлюють клас із результатами роботи.

1 група (середній рівень)

Доберіть до застарілих слів сучасні відповідники:

Корогва                                    прапороносець

Перст                                        столиця

Крам                                         палець

Уста                                          золота монета

Рать                                           військо

Стольний град                          товар

Хорунжий                                 прапор

Червінець                                  губи

Вия                                            ліва рука

Рамено                                       шия

Шуйця                                       плече

Десниця                                     права рука

2 група: (достатній рівень)

Ø Визначте, які серед слів архаїзми, а які історизми. Позначте над словами. Усно доберіть до архаїзмів сучасні відповідники.

Бранець, грядущий, вікторія, вуста, боярин, чоло, гусар, воутріє, городовий, вельми, перст, війт, піїт, брань, зигзиця, сотник, соцький, верста, сардак, сап’янці, рало, ректи, орда, узріти.

3 група:(високий рівень)

Прочитайте прислів'я, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки застарілі слова. Поясніть, належать вони до історизмів чи архаїзмів.

1. Не міряй усіх на свій ... аршин .

2. Найкраща хата крита, а ... свита — шита.

3. Молодому тепліше в сорочці, як старому в ... кафтан .

4. Причепився, як пан за ... подушне .

5. Устами дитини … глаголить істина.

6. До … булави треба голови.

Довідка. Кафтан, свита, аршин, подушне, булава, глаголить.

3.  Робота з картиною.

-         Роздивіться  репродукцію  картини відомого російського художника, яки народився на Україні, Іллі Рєпіна.

-          Як вона називається?

“Запорожці пишуть листа турецькому султану”.

-         Частину етюдів до картини художник писав у маєтку Качанівка на Чернігівщині. А для одного з центральних персонажів (писаря)художник обрав Дмитра Івановича Яворницького, українського історика, археолога, етнографа, фольклориста, лексикографа, письменника.

-         Які застарілі слова (історизми) ви б використали, розповідаючи про зображене на картині?

-         Запишіть ці слова.

Для довідок:  Кошовий, отаман Сірко, сотник, курінний, писар, каламар, кобза, каламайка, китайка, жупан, свита, оселедець, самопал, пістоль, мушкет, гаківниця.

-         Прослухайте твір, який склав за картиною …,

-         Запишіть вжиті в тексті застарілі слова.

              Довкола стола,  за яким сидів писар, зібрався чималий гурт козаків. У ґвалті, який вони здійняли, можна було розібрати лише гучний регіт і лайливі слова. Саме це постає в моїй уяві, коли я бачу картину Іллі Репіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

            Ближче до столу зібралась козацька еліта різного звання. Там були курінні, сотники, хорунжий та кошовий. Ми бачимо, що запорожці навіть у мирний час не залишають своєї зброї. Усі зі своїми шаблями, пістолями, самопалами та мушкетами. Один стрілець навіть несе на плечі гаківницю. Вдалині стирчать списи, корогви. Одягнуті козаки були різноманітно. Вищі за званням у жупани різного кольору, решта ж -  у опанчу або свиту. На блискучих головах запорожців. які були без шапок, розвивався традиційний оселедець.

        Здається, що навіть повітря насичене сміхом, а всюди панує атмосфера волелюбності та безстрашшя.

ОПАНЧА́ - Старовинний верхній одяг, що мав вигляд широкого плаща. 

ЖУПА́Н - Старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром, що був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти. 

Писар Козак Султан Курінний Сотник Хорунжий

Кошовий Шабля Пістоль Самопал Мушкет Гаківниця

Спис Корогва Жупан Опанча Свита Оселедець

5.  Робота в парах

Робота учнів над текстами.

-         Як кажуть у народі : одна голова добре, а дві ще краще.

Тому зараз я пропоную попрацювати у парах.

Вам треба виконати завдання до тексту.

Текст №1

·         Прочитати виразно вірш.

·         Як називається? (Плач Ярославни)

·         Хто автор? (Т. Шевченко)

·         Знайти в ньому застарілі слова. Визначити, які з них є історизмами, а які – архаїзмами.

Плач Ярославни

І квилить, плаче Ярославна

В Путивлі рано на валу:                    

«Вітрило-вітре мій єдиний,

Легкий, крилатий господине!

Нащо на дужому крилі

На вої любії мої,

На князя, ладо моє миле,

Ти ханові метаєш стріли?»

- Чи можливо підібрати до ваших слів відповідники в сучасній мові? Отже це- архаїзми.

Текст №2

Прочитайте текст. Про кого йдеться мова в тексті? Випишіть застарілі слова в зошит. З΄ясуйте значення виділених слів за словником.

Богдан Хмельницький брав участь у польсько-турецькій війні 1620-1621 років. У цій війні вбито його батька, українського сотника Михайла Хмельницького. Богдан потрапив у полон, де вивчив турецьку і татарську мови.Після двох років неволі Хмельницький повернувся до батьківського маєтку  в Суботові й записався до реєстрових козаків. Зібравши десять тисяч відважних козаків, Хмельницький 1621 року потопив на Чорному морі дванадцять турецьких галер, а решту козацькі чайки переслідували аж до самісінького Царгорода (Стамбул).

- Чи можливо підібрати до ваших слів відповідники в сучасній мові? Отже це- історизми.

-  На основі виконаної роботи зробіть висновок.

У яких стилях мовлення вживаються застарілі слова?

- Яку роль виконують застарілі слова в різних стилях мовлення?

         Історизми вживаються тоді, коли виникає потреба дати характеристику  минулим епохам. Як правило, вони виконують номінативну функцію в історичних працях (науковий стиль), а також в художніх творах, де по-справжньому відтворюють  характеристику  людей, суспільства, політичного устрою,

 цілої епохи... Інколи можуть виконувати стилістичну функцію урочистості при зображенні героїчних подій чи вчинків людей.

         Архаїзми у номінативній функції не вживаються, а виступають як стилістичний засіб у художньому та публіцистичному стилях. Зрідка вони використовуються в науковому стилі. У невідповідному контексті, архаїзми набувають гумористичного звучання.

-         У яких творах яких письменників ви зустрічали застарілі слова?

Звичай­но ж, у підручниках з історії та в художніх творах на історичну тему. Без них там ніяк не обійтися.

               Історизми, власне архаїзми широко представлені у творах  П.Загребельного, Т.Г.Шевченка, І.П.Котляревського І. Нечуй – Левицького, М. Старицького  та ін.

ІV.Закріплення вивченого.        

Творча лабораторія.   

1.Твір

-         Уявіть, що з допомогою машини часу ви можете потрапити до Київської Русі.

-         Ліцеїст …. підготував  для наших предків розповідь про один день із вашого ліцейського життя,  уживаючи зрозумілі їм слова, які сьогодні є застарілими.

-         Послухайте і зробіть висновок, чи варто їх уживати у нашому мовленні?

-         Значення використаних застарілих слів відображено на слайді.

Днесь - сьогодні нелацно - нелегко, тяжко шата - одяг втсулок - початок притомність - присутність потягнути - рушити велце - дуже воня - аромат брашно - страва гмах - будівля преди - спереду десниця - права рука Потентат - начальник дидаскал - вчитель горливий - старанний, дбайливий повстягливий - витриманий

ойчизна - батьківщина мензство - сила, мужність полецано - доручено дошнира - дочиста латвий - легкий вспирати - допомагати вимотати - розплутати, розтлумачити, внити - увійти торгати - порушувати призволено - дозвіл, допущення домови - додому вия - шия молва - шум, метушня глаголити - розмовляти варовать - забезпечувати      прозябать - зростати

        Днесь (сьогодні), як і кожен день, наш ранок у ліцеї починається у 6:20. Більшості моїх товаришів це дається нелацно (нелегко, тяжко). Оголошують форму шати (одягу). Черговий офіцер роти повідомляє нам план дій на втсулок (початок) дня, та перевіряє нашу притомність (присутність): “Всі притомні (присутні)?”.

        Усі стають у стрій і потягають (рушать) до їдальні. Там нас зустрічає велце (дуже) аппетитна воня (аромат) та меню з кількох брашн (страв). Через 25 хвилин ми залишаємо гмах (будівлю) їдальні та строєм рушаємо до учбового корпусу.Преди (спереду) йде десниця (права рука) командира взводу. Після проходження стройовим кроком біля гмаху учбового корпусу нас зустрічає потентат (начальник) ліцею полковник Шпак.

На уроках дидаскали (учителі) вчать нас бути горливими (старанними, дбайливими), повстягливими (витриманими), та прозябать (зростати) справжніми синами своєї ойчизни (батьківщини), щоб показати своє мензство (силу, мужність), коли ми станемо дорослими.

        Поки у нас йдуть навчальні уроки, наші товариші у наряді набувають навичок днювальних та чергових роти. Їм полецано (доручено) навести порядок у розташуванні роти й дошнира (дочиста) вимити підлогу. Декому здається, що латве (легше) бувати у наряді, ніж сидіти на уроках.

        О 15:00 ми знову потягуємо (рушимо) до гмаху їдальні на обід.

        О 17:00 розпочинається самопідготовка. На самопідготовці ліцеїсти виконують домашні завдання, вспираючи (допомагаючи) один одному.

Ми повинні виконати багато завдань, які треба вимотати (розплутати, розтлумачити, розв*язати). Офіцер може внити (увійти) кожну мить, тому на самопідготовці панує тиша. А хто буде її торгати (порушувати), той може не мати призволення (дозволу, допущення) на звільнення домови (додому). Після самопідготовки ліцеїсти йдуть на вечерю. Після вечері ми займаємося приготуванням шат до наступного дня. Під час вільної години в казармі панує молва (шум, метушня). Усі глаголять (розмовляють) по телефону.

   О 20:55 відбувається вечірня перевірка притомних (присутніх). О 21:20 відбій. Ми повинні варовать (забезпечувати) цілковиту тишу під час сну.

-         Чи варто вживати застарілі слова у нашому мовленні?

-         Що слід ураховувати під час використання у мовленні застарілих
 слів?

(Варто вживати у творах про минулі часи, а у повсякденному мовленні лише тоді, коли немає загальновживаних відповідників, бо це ускладнює розуміння висловленого.)

2. Я – редактор

Відредагуйте речення

1. Я дивлюся на морські береги, які відпливають в глибоку далечінь, і, схиливши главу, думаю про всіх трудівників нового моря. (О. Довженко) 

2. Лейтенант привів рать на поле бою. 3. Повівав холодний студенець. 

4. Василько глаголив друзям про знахідку. 5.Його чадо було дуже розумне і кмітливе.

4. Лексична розминка «Козацька слава»

-         Наша слава козацькая не вмре, не загине. І , я впевнена,  ви будете також гідними продовжувачами тих, хто захищав і захищають сьогодні рідну  Україну.

-         А чи знаєте ви  історизми -назви осіб, які очолювали адміністративно-військові одиниці в добу Козаччини.

1.     Керівник козацького війська і верховний правитель в Україні. (Гетьман)

2.     Представник військової адміністрації, який очолював військову канцелярію (генеральну, полкову, сотенну). (Писар)

3.     Один з найвищих військових чинів, радник гетьмана, охоронник військового прапора (корогви). (Хорунжий)

4.     Один з найвищих військових чинів, радник гетьмана, охоронник бунчука. (Бунчужний)

5.     Радник  гетьмана  у справах  землеволодіння і фінансів. (Підскарбій)

6.     Керівник коша — козацького стану, табору. (Кошовий)

7.     Керівник   куреня,    частини   військового   формування. (Курінний)

8.     Зброєосець козака в ХVІ-ХVІІ ст. (Джура)   

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.     Конспект.

2.     Підручник. С.-140.

3.     Вправа 201.

Перепишіть. Визначте застарілі слова, поясніть їхню стилістичну роль.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

- Ось і завершується наша подорож у минуле.

1. «Незакінчене речення»

     -  Продовжіть  речення:

Сьогодні на уроці я дізнався, навчився, зрозумів…

          2.  Узагальнююче слово вчителя

Добре кажуть: «Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього». І це дійсно так, бо так само, як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим. Людина, яка не знає минулого – як перекоти поле, куди вітер подме туди вона й котиться. Але ж людина не перекотиполе, тому слід вивчати та шанувати минуле адже ми — майбутнє. Тільки той , хто поважає минуле, сам заслуговує на повагу.