Урок №

Дата:

Тема. Іван Франко  «Сойчине крило» - жіноча доля в новітній інтерпретації.  

           Образ героя-адресата – уособлення боротьби між «естетикою» і

            «живим чоловіком». Гуманізм новели

Мета. Опрацювати зміст новели І.Франка. Розкрити світ почуттів і

           пристрастей, створений великим майстром, на основі прочитаного

           твору. Творчо осмислити основний морально-етичний пафос твору;

           неоднозначність образу Марії. Удосконалювати навички роботи над

           змістом твору, уміння учнів досліджувати особливості новели.

           Формувати вміння висловлювати власні думки. Розвивати логічне

           мислення, мовлення, увагу школярів. Виховувати інтерес до творчості

            І.Франка, чистоту й благородство почуттів.

Обладнання: текст, прозові твори Франка, ілюстрації.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

I.                  Організаційна частина.

II.               Перевірка домашнього завдання

1. Декламування напам’ять уривка з прологу до поеми «Мойсей»

2. Ідейно-художній аналіз поеми

II. Актуалізація опорних знань.

1. Бліц-опитування.

- Які збірки І.Франка знаєте?

- Яка сподобалася найбільше? Чому?

- Яку будову має?

- Кому присвятив вірші?

2. Бесіда.

– Часто між закоханими тисячі  кілометрів. Як вони спілкуються між собою?

- Як це могло  відбуватися  в 1905 році?

- Говорять, чужі листи читати не можна. А ми познайомимося з одним через сприйняття героїв твору.

III. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Тема уроку.

Завдання уроку:

-         опрацювати зміст новели;

-         розкрити багатогранність письменника через його твір, переживання, роздуми героїв;

-         творчо осмислити морально-етичний пафос твору;

-         виявляти власні життєві пріоритети.

Епіграф.

                                                           Кохання – як вода – плавке та бистре, рве,                               

                                                           грає, пестить, затягає й топить.

                                                                                                       Леся Українка

IV. Сприймання учнями нового матеріалу.

1. Історія написання.

Прозові твори Франка — одне з найвизначніших явищ української класичної літератури. Він написав дев’ять повістей і понад сто оповідань та новел, у яких широко відтворив життя українського народу.

 «Сойчине крило» було вперше надруковано в зб. «На лоні природи» в

1905 році. Твір має підзаголовок «Із записок відлюдька». За свідченням І.Франка, новела написана в грудні 1905 року. належить до його пізньої прози. Це період, коли йшла російсько-японська війна. Про це дізнаємося з твору.

Що стало причиною написання сказати важко. Але це період у житті І.Франка складний: період розчарувань, втрат.

2. Словникова робота.

- Поясніть значення слів, що зустрічаються у творі.

Самітник – людина, яка відсторонюється від світу.

Кореспонденція – листування між окремими особами; сукупність поштових відправлень.

3. Проблемне питання.

- Перед тим, як розпочнемо роботу над змістом твору, поставлю проблемне питання.

Чи може кохання повернути людину до життя?

4. Бесіда за змістом прочитаного.

Головні герої

·        Хома — працівник бюро, "відлюдько інтелектуал".

·        Марія Карлівна (Маня) — дочка лiсника.

·        Генрись — 26-літній практикант тата Мані, який виявився злодієм. Хлопець "рум`яний , ніжний, як панночка".

·        Зигмунт — ватажок банди. Він був "негарний з лиця, старший літами, з грубими, малокультурними привичками та манерами".

·        Володимир Семенович — молодий залізничний інженер.

·        Никанор Ферапонтович Свєтлов — багатий золотопромисловець з Сибіру, немолодий велетень "з широкою рудою бородою, з товстим червоним лицем і плескатим носом".

·        Сашка — ватажок банди, яка вбила Свєтлова.

·        Серебряков — капітан-ісправник, який раз у раз пив та бив Маню і свою шлюбну жінку.

·        Микола Федорович — військовий, воював з Китаєм.

- Назвіть головних героїв твору.

- Як Хома вирішив зустрічати Новий рік?

- Чи завжди він так святкував?

- Хто в цьому винен?

- Яку звістку отримав напередодні Нового року?

- А сам любив писати листи?

- Що знайшов у листі?

- Де взяла крила Маня?

- Про кого він дізнався з листа?

- Як склалося життя Сойки?

- Чи легко Хомі було читати листа?

Тема твору: історія кохання Хоми й  Мані, розповідь про життєві пригоди дівчини після  її зникнення.

Сойка пише: «Це тільки нарис, скелет моїх пригод. На докладне оповідання не стало б ні папер, ані часу, ані сили».

5. Композиція твору.

- Яка композиція твору?

Твір оригінальний за своєю композицією. В експозиції ми дізнаємося про Хому, який святкує  своє сорокаріччя напередодні Нового року. Це скептик, якого не можна нічим здивувати. Проголошує кредо: «Жити  для  себе самого, з самим собою, самому в собі».

-         Поясніть ці слова.

Зав’язка твору – отриманий лист із незнайомою адресою. Коли читає його, то відбувається діалог двох закоханих сердець.

Лист є своєрідним композиційним центром.

-         У чому незвичайність часової організації твору?

Дійсно, фабульний час триває декілька годин, а сюжет охоплює життя героїні.

Розвиток дії – пригоди Марії.

Кульмінація – чи зможе пробачити Хома Сойку.

Розв’язка – повернення Марії.

6. Асоціативний ланцюжок.

- Як склалося життя  Сойки після розлуки з коханим?

- З якими чоловіками звела її доля?

Хома(Массіно) – Генрись -  Зигмут – Володимир Семенович – Свєтлов – розбійник Сашка – капітан Серебряков – Микола Федорович.

-         Як виглядав Генрись, коли познайомився з Марією?

-         Як зустрілася Сойка з Володимиром Семеновичем?

-         Чим займався Свєтлов?

7. Вибіркове читання.

1.Ким був Генрись?(Злодій).

2. Що зробив Володимир Семенович із Марією?(Програв у карти).

3. Як жилося з капітаном Серебряковим? (Жила разом з його дружиною).

Отже, нелегко було Марії.

Основна думка твору: потрібно берегти те, що маєш.

8. Бесіда.

– Чи були в героїні моменти слабкості, коли вона не мала виходу із ситуації?

- Що вона хотіла зробити з собою?(Повіситися, втопитися).

- Як ви думаєте, що її стримувало?

9.Жанр твору.

 І.Франко визначив жанр твору як оповідання. Чи погоджуєтеся ви?

Так, «Сойчине крило»  має ознаки новели: напружений сюжет, драматизм твору, незвичайне закінчення.

Жанр: новела.

10.Життя героїні дуже складне, схоже на сон.

- На який сон схоже життя героїні?

 « Чи ти віриш у сни, Массіно?

Чи снилося тобі коли  таке, що ти злякався чогось і втікаєш? А за тобою погоня. Якісь вороги, якісь скажені собаки, якісь дикі звірі. Женуть щодуху, з різних боків. Ти біжиш із усієї сили, швидше, швидше, а вони за тобою. А з боків усе нові. Ось і спереду забігають. Ти вбік скачеш і знов біжиш. Рад би летіти, а тут у тебе ноги слабнуть, робляться мов олов’яні. Щось немов хапає за них. Ти падеш, а під тобою земля провалюється. Ти летиш, летиш униз і все ще чуєш за собою погоню. Секунда, друга, третя, а кожна довга, як вічність, а  страшна, як пекло. Ти ждеш, що ось-ось розіб’єшся о щось тверде – і прокидаєшся. Ти весь мокрий від поту, серце б’ється швидко, дух у груді заперло, ти весь тремтиш і ще не знаєш, що се було перед хвилею, сон чи ява?

Чи переживав ти коли такий сон, Массіно? А тепер подумай собі, що такий сон з усіма його страховищами я переживаю отеє вже три роки. Не секунди, а тижні, місяці, роки. А в них кожда година здібна вбити живу душу.

А я жию і, як кажуть мої аматори, виглядаю нічого собі.

Я давно отупіла на всі страховища свого життя. Я відівчилася плакати, відівчилася жалувати, відівчилася боятися чого-небудь».

11. Характеристика головної героїні.

- Якою ж постала перед нами Марія?

Створити «асоціативний кущ» до образу Марії

Марія:

· Глибоко відчуває красу природи.

· Любить ліс.

· Вірить у кохання.

· Жахливі перипетії долі.

· Душевна чистота.

· Прагнення до нового життя у вірі, надії, любові.

-         Доповніть розповідь цитатами.

12. Образ Массіно.

- Яким постає на початку твору Хома?

- Чи кохав він Маню?

- З чого це видно?

- Чи здатний він на всепрощення?

- Дійсно, це вже жива людина: «Де ти, озовися? Нехай у сю новорічну годину хоч дух твій перелине через мою хату і торкне мене своїм крилом! Може, і я прокинуся, і стрясу з тебе ті пута, і рвонуся до нового життя!»

– Що спільного між цими героями?(Глибокі почуття, перевірені часом; бажання щастя).

13. Символи.

Сойчині крила – кохання.

Сукня героїні – збережене  почуття.

Дзвінок у двері – повернення любові.

14. Аналіз цитат

Вибрані цитати

·        Без оптимізму, без зайвих надій, бо оптимізм — се признак дитячої наївності, що бачить у житті те, чого нема, і надіється того, чого життя не може дати.

·        І подумай собі, що іноді досить одного слова, щоб убити чоловіка, щоб навіки або на довгі літа зробити його нещасливим.

·        Щастя – се факт, який не потребує доказу.

·        Що таке чоловік для чоловіка? І кат, і Бог! З ним живеш — мучишся, а без нього ще гірше! Жорстока, безвихідна загадка!

15. Займи позицію

- Чи зміг би я пробачити Марію?

- Чи актуальний твір сьогодні?

16. Пояснення проблемного питання, епіграфа.

- В огляді «Новини нашої літератури» А.Крушельницький відзначив, що «Сойчине крило» зі зб. «На лоні природи» - «найбільш  інтересне оповідання, бо доктор Франко підносить усім любов на незвичайний високий п’єдестал – обтрясає її, що так скажу, із земських пут…».

- Чи погоджуєтесь з цим?

V.Підсумок уроку.

VI. Домашнє завдання.

Виконати  завдання на с.141-142; прочитати «Украдене щастя»

Головний герой у новорічну ніч отримує листа з Порт-Артура від своєї давньої коханої. Хома занурився в егоїстичне, самозакохане життя. Цей зневірений самолюб живе сам для себе і з самим собою, навмисне відсторонившись від усього світу: "Сороковий рік життя, так як і тридцять дев'ятий, і тридцять восьмий, починатиму зовсім інакше. Відлюдьком, самітником... Жити для себе самого, з самим собою, самому в собі!".В конверті міститься кілька листків та сойчине крило, яке навіює бурю спогадів про недалеке минуле. Цей лист від Манюсі — жінки з якою пов'язані найтрепетніші переживання Хоми, або як вона називала його — Массіно.

Лист умовно можна поділити на три частини:

1. Роздуми Мані про своє життя, помилки та колізії, які сталися у ньому.Головна думка цієї частини вкладена у ці слова, які звучать ніби крик душі: «Не я покинула тебе, а ти не зумів удержати мене, ти не вірив у мене, в мою щирість, у мою любов. Ти приймав мої пестощі, всі вияви мойого розбурханого молодого чуття з пасивністю сибарита — нехай і так, що ніжно, вдячно, але не виходячи з-поза заборола свого успокою, свого егоїзму. І я відчула се».

2. Ця частина розповідає про час від знайомства до від'їзду. Манюся почала ревнувати пташку до коханого, котрого та будила ранiше за неï і убила нещасну сойку з рушницi, а потiм довго плакала. Одне крило вклала у лист до Хоми, інше залишила у себе.

3. Опис поневірянь Мані. З домівки вона тікає з Генрисем, який розповідає їй про багатого батька, те що вони одружаться, вернуться в підгальське село та спровадить до себе тата. Але насправді Генрись виявився злодієм, який обікрав тата Мані. Батько, вважаючи, що це зробила дочка,помер з горя через три місяці після втечі. Коли банда гастролювала в Одесі Генрись пропав. Маню забрав голова банди — Зигмунт, якого згодом арештували в Нижньому Новгороді. Жінка відправилась до Москви, в поїзді зустріла Володимира Семеновича. Це був чудовий чоловік, але, заскучавши, він почав грати в азартні ігри, в яких він програв її Никонору Ферапонтовичу. Одного разу їх в дорозі спіймали — його вбили, її до себе взяв ватажок Сашка. Коли ватагу знайшла міліція, капітан Серебряков привіз її до себе. Від нього вона втекла, невагаючись сіла на перший поїзд , ним їхали війська на війну з Китаєм. В Порт-Артурі вона жила з Миколою Федоровичем, який вже був при смерті коли вона писала лист.

Коли Хома закінчує читати лист, лунає дзвінок у двері. Маня була у тому ж платті, що й при їх останній зустрічі.