ПОВІСТЬ О. КОБИЛЯНСЬКОЇ «ЗЕМЛЯ» - ПСИХОЛОГІЧНЕ ТРАКТУВАННЯ ВІЧНИХ ПРОБЛЕМ ЛЮДИНИ І ЗЕМЛІ, ЗЛОЧИНУ Й КАРИ НА УКРАЇНСЬКОМУ МАТЕРІАЛІ. ПСИХОЛОГІЗМ І СИМВОЛІЗМ ТВОРУ ЯК НОВАТОРСТВО О. КОБИЛЯНСЬКОЇ. ОБРАЗИ І СИМВОЛИ ТВОРУ. ПОНЯТТЯ ПРО МОДЕРНІЗМ

Мета:        розкрити складний і суперечливий образ україн­ського села з одвічними проблемами, морально- етичними принципами, визначити тему, проблема­тику, головний конфлікт твору; розкрити глибокий психологізм і символізм як новаторство О. Коби­лянської; розвивати вміння давати обґрунтовані відповіді; прищеплювати любов до народної мо­ралі.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: текст повісті «Земля», висловлювання видатних людей про повість; опорні таблиці.

ХІД УРОКУ

I.  Організаційний момент

II.  Мотиваційний етап

1. З'ясування емоційної готовності до уроку

2.    Актуалізація й перевірка засвоєних знань.

1)Літературний диктант

«Життя і творчість О. Кобилянської»

2)Тести

1. Перші твори О. Кобилянської написані мовою:

А російською; Б українською; В румунською; Г німецькою.

2. Перший друкований твір О. Кобилянської: А «Людина»;

Б « Земля »; В «Апостол черні»; Г «Царівна».

3. О. Кобилянська активно розвивала в українській літературі тему:

А влади землі над людиною;

Б становище освіченої, культурної жінки в суспільстві; В проблеми взаємин інтелігенції та селянства; Г життя буковинських селян.

4. Хто з німецьких філософів кінця XIXст. вплинув на худож­ній світ О. Кобилянської?

А Гегель; Б Ніцше; В Геккель; Г Кант.

5. Суспільна діяльність О. Кобилянської пов'язана з: А «Товариством руських жінок на Буковині»;

Б народницьким рухом; В більшовицькими гуртками;

Г гуртками, які поширювали ідеї соціал-демократії.

6. Хто назвав О. Кобилянську «пишною трояндою в саду укра­їнської літератури»?

А І. Франко; Б Леся Українка; В С. Окуневська; Г М. Старицький.

7. Укажіть головного героя повісті «Земля». А Михайло;

Б Івоніка; В Сава; Г земля.

8. Розмістіть епізоди повісті «Земля» відповідно до сюжетної по­слідовності.

А Михайла забирають у військо;

Б весілля Парасинки і Тодорики;

В Рахіра дізнається, що Анна чекає дитину;

Г Сава убиває Михайла;

Д Марія проганяє зі своєї хати Анну.

III.  Оголошення теми, мети уроку, цілевизначення

IV.  Опрацювання навчального матеріалу

1. Слово вчителя

У народі кажуть: земля дає все і забирає все; земля — наша мати-годувальниця; не випускай землі з рук, бо діти проклянуть; на чужій землі не доробиш хліба.

Так селянин-хлібороб відобразив своє ставлення до землі, по­казав, яке значення вона має в його житті.

• Прокоментуйте ці народні афоризми.

2. Слово вчителя

У 1901 році Ольга Кобилянська завершує роботу над широким полотном, яке назвала просто й водночас змістовно — «Земля».

Цей твір одержав високу оцінку видатних майстрів слова, визна­чився як вершина творчості письменниці.

М. Коцюбинський писав авторці: «Я просто зачарований Ва­шою повістю,— все: і природа, і люди, і психологія їх — все це робить таке сильне враження, все це виявляє таку свіжість і силу таланту, що, од серця дякуючи Вам за пережиті емоції, я радів за нашу літературу».

А Гнат Хоткевич про «Землю» писав: «...Се річ високої літе­ратурно-артистичної вартості, річ така, що зробила би честь і не нашій літературі».

•   У чому таємниця популярності повісті «Земля»?

(Учні висловлюють свої міркування.)

Інтерес до твору не зникає, мабуть, тому, що в ньому пору­шені вічні проблеми добра і зла, любові й страждання, перепле­лися мотиви суспільні й особисті.

О. Кобилянська торкнулася найсокровеннішого для укра­їнця — землі.

4. Життєва основа повісті, історія написання

Соціально-психологічна повість «Земля» написана на основі реальної трагедії братовбивства: 1894р. в с. Димка поблизу Чер­нівців стався нечуваний злочин — брат убив брата. Ольга Коби­лянська мала в Димці родичів, особисто знала старого Костян­тина Жижіяна та його синів Михайла й Саву. Вони молдавани за національністю. Знайома була і з коханкою Сави Маріукою Магас (у творі це Рахіра Чункач), а образ Анни списала з най­мички, яка довгий час працювала в Кобилянських. Робота над повістю вимагала великого напруження нервів. Ольга Кобилян­ська зазначала: «Факти, що спонукали мене написати «Землю», правдиві. Особи майже всі до одної також із життя взяті. Я про­сто фізично терпіла під з'явиськом тих фактів, і коли писала — ох, як хвилями ридала!..»

Трагедія в конкретній родині привернула увагу письменниці до з'ясування її причин, до глибокого дослідження внутрішнього світу і дітей, і батьків. Так постала широка картина суспільних і родинних стосунків у буковинському селі, і на українському матеріалі реалізовувалася одвічна глобальна тема прагнення се­лянина бути господарем на землі.

5. Бесіда за змістом твору

Проблемно-пошукове завдання

 (Учні досліджують текст, висловлюють свої думки, аргумен­тують. Учитель при потребі допомагає, ставить запитання.)

•   Як ставляться односельці до Івоніки Федорчука і чому?

•   Як Федорчуки ставляться до синів?

•   Що змусило Михайла інакше глянути на світ?

•   У чому причина гріхопадіння Сави?

•   Як на образі Марійки реалізується проблема переступу й кари?

•   Чи виховували належно Федорчуки своїх синів? У чому по­милки такого виховання?

•   Чи можна назвати любов Сави до Рахіри і Михайла до Анни однаковою?

•   Доведіть тезу «Любов виникає з любові: коли я хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю». (Г. Сковорода)

Композиція, сюжетні лінії твору

Визначення теми твору

Образна характеристика

Пошуково-аналітична робота з текстом у групах • Знайдіть образи-символи, сцени-символи і поясніть їх. (Учні працюють, а потім звітують.) Матеріал для вчителя

Уся повість ніби зіткана із символічних деталей, багатозначущих, фатальних, застережливих епізодів.

Уже на першій сторінці повісті є така промовиста деталь: Михайло запрошує Анну до танцю, та в скрипці обривається струна — і музика змовкає. Обірвана струна, очевидно, символі­зує, передвіщає нещасливу долю, навіть обірване життя.

Учні називають інші символічно-містичні деталі: смерть улюб­леного Михайлового теляти; кров уже неживого Михайла, що з'явилась на подушці, коли вбивця підійшов до своєї жертви (указує на новітнього Каїна); свічка, що горіла в головах покій­ного Михайла, упала, покотилася до ніг Сави і тут згасла — та­кож Боже свідчення про смертний гріх злочинця. Образ Івоніки також символічний.

Батько не відвертається від сина, проклятого матір'ю, хоча сві­домо, заради честі сім'ї, ховаючи речовий доказ убивства, дає зро­зуміти: йому відоме ім'я вбивці. Івоніка продовжує любити Саву. Але ця любов — надія, що мала б повернути блудного сина.

Смерть Михайла не зробила Івоніку черствим і бездушним. Він співчутливо ставиться до Анни й Петра. Тяжкі випробування, що випадають на долю цієї людини, символічно називають риси ба­гатьох біблійних праведників (багатостраждальний Йова) у кон­кретному національному характері.

Символічною постає й природа: ліс, де знаходять убитого Ми­хайла, місячне сяйво, що прорізує темряву, зоряне небо. Та пей­зажі переважно сірі, похмурі, як сумне, безрадісне життя буко­винського селянина. Образ самої землі глибоко символічний. Це та сила, яка, по-різному впливаючи на людину, будить зорові, благородні чи звірячі інстинкти.

Теорія літератури

Слово вчителя

І модерністична проблема сакрально-містичного зв'язку людини із землею, і глибокий психологізм, і символізм повісті, інші твори О. Кобилянської дають підстави стверджувати, що проза письмен­ниці — найяскравіша модель раннього українського модернізму.

 З'ясування поняття «модернізм»

Модернізм

Модернізм (від фр. тосіегпе — новітній, сучасний) — філо­софсько-естетична й художня система, що склалася на межі ХІХ-ХХст. і об'єднала новітні напрями й течії, яким притаманна більша увага до внутрішнього світу людини і більша творча сво­бода у його розкритті.

Ознаки модернізму:

1.  Орієнтація на Західне мистецтво.

2.  Співвіднесеність із часом.

3.  Інтелектуалізм.

4.  Антинародництво.

5.  Індивідуалізм.

6.  Фемінізм.

7.  Зняття культу табу.

8.  Сексуальна революція.

Жанрові особливості твору

Проблематика твору

-         Прокоментуйте головну проблему, порушену у творі.

Письменниця порушує давню, як світ, проблему переступу моралі та його наслідки, що впливають на подальше життя.

Ми приходимо у світ, як чистий аркуш паперу. Книгу свого життя пишемо самі. Наше серце вчиться любити й бути відповідаль­ним за вчинки. Кожна людина не ідеальна. Хоч би якою доброю й глибоко духовною вона була, все одно інколи чинить не так, як велить обов'язок Людини. Та гріх може бути прощений за умови щирого каяття й спокути, за умови очищення душі. А зло завжди повертається до того, хто його зробив і не покаявся. Життя Сави без каяття й спокути страшне. Суд і справедливий вирок убивці були б кращим вибором, ніж нестерпні муки совісті, людський осуд.

-         Які ще проблеми порушені у творі?

Порвняльна характеристика образів твору.

1. Слово вчителя

- Чому Сава Федорчук став новітнім Каїном? Як наважився пору­шити Божу заповідь «Не убий»? Чи можна було попередити злочин? Саме такі запитання тривожать кожного читача. Найлегша відпо­відь — убив, бо хотів одержати у спадок усю батьківську землю.

Поміркуймо разом, чи не помилкова така однозначна катего­рична відповідь.

2. Бесіда з елементами дискусії. Робота з текстом

•   Кажуть, що двох однакових людей і характерів не буває навіть в одній родині. Яким був і в кого вдався Михайло, а в кого Сава?

•   Чому Марійка любила більше Михайла, ніж Саву, хоч Сава був схожий на неї? (Дитину зі складним характером любити важче)

•   Чи не було в характері Сави патології?

•   Пригадайте, який перший тяжкий гріх учинив Сава? (Укинув джмеля за пазуху своєму кривдникові, хлопчик помер.)

•   Як зреагувала Марійка на такий вчинок? Чому не покарала сина?

•   Чи були в Михайла негативні риси в характері? Як він ста­вився до Рахіри?

•   Які стосунки були між братами?

•   Чим була сім'я для кожного з братів? (Неправильне виховання породило в Сави комплекс неповноцінності й викликало від­чуття того, що він у сім'ї чужий. Він шукав людину, яка могла б його зрозуміти)

•   Чи правильний був вибір Сави? Чому саме Рахіра? (Груба сила притягує силу, зло притягує зло.)

•   Як ставився до землі Михайло, а як Сава?

•   Як уплинула на Михайла служба? До яких висновків він ді­йшов? (Сила людини не в землі, а в руках людини, в праці.)

•   Під час відсутності Михайла Сава полюбив працю на землі, трудився добре. Як до цього ставилися батьки? Чи були за­доволені? Чи хвалили сина?

•   Порівняйте кохання Михайла й Анни, Сави й Рахіри.

•   Є така думка, що кожна жертва певною мірою винна у своїй смерті. Чи стосується це Михайла?

•   Якої помилки припустився Михайло в стосунках з Анною, що призвело до трагедії? Чи можна назвати його нерішучим, сла­бохарактерним? Чи, може, добрим і м'яким? (Михайло зволі­кав зі шлюбом, боявся осуду односельців і найбільше того, що батьки можуть покарати його за вибір дружини і не дати землі. У своїй передчасній смерті та поламаному житті Анни винен і він. Михайло обіцяв Анні розповісти батькам про намір одружитися з нею. Та кожного разу відкладав, зво­лікав, був нерішучим. І за це був покараний долею. Заради нього Анна пішла в місто, де найнялася служницею, з вини Михайла стала покриткою.)

•   Яким став Сава після вбивства? На які думки, висновки це наштовхує?

•   Після вбивства кожен член родини страждав. У чому трагедія становища кожного і чиє становище найтрагічніше?

•   Чому немає щастя в сім'ї Сави і Рахіри? Чому воно є у Петра і Анни, хоч Анна любить тільки Михайла, навіть після його смерті?

•   Що було причиною трагедії в родині сільського ґазди Івоніки Федорчука, який є взірцем християнської добропорядності? (Учні дискутують, доходять висновку: і земля, і характер Сави, і неправильне виховання, і підбурювання Сави Рахірою і, зрештою, трагедія — кара за гріхи.)

•   Чи можна Саву якось виправдати?

 Слово вчителя

У душі Сави жила якась хвороблива заздрість і злоба. Він его­їст. Щодень він множить свої негідні вчинки, зло і навіть не за­сумнівається в правильності вибору. Коли ж Рахіра підігріла в ньому жадобу власності, оте чорне зло затьмарило його розум і він зважився на найтяжчий гріх.

Письменниця кожним своїм словом застерігає, що вбивство — непрощенний гріх. Немає у світі нічого ціннішого від людського життя. Ніщо не може виправдати злочин Сави. Сава Федорчук — утілення духовної деградації.

3. Робота над характеристикою інших образів

Марійка та Івоніка — уособлення цінностей народної мо­ралі.

Рахіра, як і Сава,— утілення духовної деградації. Образ Анни. Трагедія шляхетної, чутливої душі в жорстоких обставинах тогочасного сільського життя.

План характеристики образів

1.  Ставлення героїв до землі, до праці на ній.

2.  Що найбільше вплинуло на дії й вчинки персонажа — бажання мати землю, володіти нею чи любов до землі? Як саме?

3.  Як ставляться односельці до персонажа? Як оцінюють дії і вчинки?

4.  Що для кожного персонажа було найвищою цінністю? Які мо­ральні принципи вони сповідували? У чому вбачали щастя? 

Закріплення

- Сформулюйте ідею твору.

(Земля, будь-яка власність — річ зваблива, але найбільше багатство не варте нічого, якщо воно замішане на чиємусь горі; немає у світі цінностей, які переважали б людське життя.)

VI.   Підсумок уроку

-         Чи актуальна проблема злочину й кари та духовного очищення

(катарсису) сьогодні, у XXI столітті?

-         Які персонажі близькі до вашого ідеалу людини?

-         Чи актуальні проблеми, порушені в повісті, сьогодні?

VII. Домашнє завдання

1.  Підібрати цитати до характеристики образів-персонажів.