ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ СИНОНІМИ ТА ЇХ ВИДИ. ТРОПИ. ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ

Урок №

Дата:     

ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ СИНОНІМИ ТА ЇХ ВИДИ.  ТРОПИ. ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ

Мета:        закріпити знання і навички з теми; навчити доцільно використовувати синоніми у власному мовленні; розвивати гнучкість мислення і мовлення; вихову­вати шанобливе ставлення до слова, до мови.

Обладнання: підручник, схеми-опори.

Тип уроку: формування практичних умінь і навичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I.  Організаційний момент

II.  Ознайомлення учнів із темою, метою та завданнями уроку

III.  Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

►    Що таке синоніми? Яке значення вони мають?

►    Які різновиди лексико-стилістичних синонімів ви знаєте? На­ведіть приклади.

Матеріал для вчителя. Лексичні синоніми бувають абсолютні(повні) та неповні (стилістичні). Стилістичні синоніми характеризуються належністю до окре­мих стилів мовлення та різною мірою емоційно-експресивного забарвлення.

Лексичні синоніми бувають загальномовні, що не обумовлені жодним контекстом (швидко, прудко, хутко, жваво), і контекс­туальні, що набувають синонімічних значень лише в певному контексті (Ідучи зеленими вулицями рідного міста, я зустрів свого давнього, замріяного друга).

Складовою синонімів є описові звороти, за допомогою яких предмет, явище, особа, будь-яка реалія називаються не прямо, а описово, через характерні їх риси,— перифрази (людина по­важного віку — стара, Великий Кобзар — Тарас Шевченко, ле­гені планети — ліси).

Невичерпним джерелом синонімів є переносні значення, особ­ливо багатозначних слів, у яких виявляються не тільки смислові відтінки, а й стилістичне забарвлення (правда — істина; гово­рити — ректи).

Тропи (з грецької Ггоров — поворот, зворот) — художні засоби, — це слова і звороти, вжиті не в прямому, а в переносному, образному значенні.

►       До якого виду лексико-стилістичних синонімів належать по­дані нижче словосполучення? Уведіть їх у речення і поясніть стилістичний ефект.

Вільна неволенька, солодкий плач, слізна радість, надія рветь­ся, захмарена блакить, ніжні погрози, щасливий смуток, мов­чазна музика, безмовний крик, посріблені скроні.

►       Виразно прочитайте речення. До виділених слів підберіть си­ноніми. Поясніть авторський їх добір.

1.               Зійди, сонце, під моє віконце та й засвіти ясно, позолоти мої чорні терни, нехай буде красно. 2. Сонечко встало, проки­нулось ясне, грає вогнем, пломеніє і по степу розлива своє світлонько красне. 3. Онде балочка весела, в цій хоромі, красні села (Із творів Лесі Українки).

ІІІ. Поглиблення і розширення знань про лексико- стилістичні синоніми

Матеріал для вчителя. Стилістична синонімія охоплює експресивно-смислові відтінки підвищеного значення — урочис­тість, повага, ввічливість та зниженого — зневага, презирство, а також функціонально-мовні синоніми.

Стилістичний ефект нерідко досягається шляхом вживання слів у непрямому значенні, на базі чого утворюються тропи — метафора, метонімія, синекдоха, оксюморон (зависла думка, дзвінка тиша).

III. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Слово вчителя.

Тропи вживаються майже в усіх стилях мовлення, та найчастіше — у художньому стилі. До тропів належать порівняння, епіте­ти, метафори, метонімії, синекдохи, персоні­фікація, гіпербола, алегорія.

Порівняння — слово або вислів, що містить зі­ставлення одного предмета (явища) з іншим.

Епітети — визначення, що виражає образність і емоцію, підкреслює ознаку предмета чи вражен­ня від нього.

Метафора — переносне значення слова (за схожіс­тю або контрастом).(за подібністю) :загальномовні і індивідуально-авторські.

Метонімія — троп, заміна одного слова іншим на основі зв'язку їхніх значень за суміжністю.

Синекдоха — троп, назва частини (меншого) за­мість цілого (більшого) чи навпаки.

 Алегорія — конкретне зображення предмета чи явища дійсності, що втілює абстрактне поняття чи думку.

Уособлення – перенесення властивостей живих істот но предмети, явища чи абстрактні поняття.

Персоніфікація — вид метафори: уподібнення не­живих предметів чи явищ природи людським якостям, олюднення їх (на відміну від уособлен­ня — оживлення)

Гіпербола — надмірне перебільшення характер­них властивостей чи ознак певного предмета, яви­ща або дії

Літота -  — надмірне зменшення  характер­них властивостей чи ознак певного предмета, яви­ща або дії.

-         Науковий, офіційно-діловий стилі позбав­лені тропеїчної образності. В розмовному ж та публіцистичному стилі вона використовуєть­ся досить часто. У творах художньої літерату­ри тропи є одним з основних засобів образнос­ті. Елементами образності, крім переносних значень слів є граматичні засоби. Це різно­манітні префікси, суфікси, відмінкові закін­чення іменників, дієслів, прислівники, різні види речень. Разом з ритмікою, мелодикою, звукоповторами вони здатні створювати ху­дожні образи.

V.    Закріплення і систематизація засвоєного матеріалу.

1.Тренувальні вправи

►           Перепишіть речення. Які тропи з стилістичною метою вико­ристані в них? Складіть схему останнього речення.

Вмирає все в житті, та не вмирає слово. Із небом розмовля, з землею гомонить (А. Малишко). 2. Думаю, що у сильних духом людей страждання повинні перековуватись у мужність. Читаю лесю Українку. І якось глибше розумію її, ніж розумів до цього часу (С. Будний). 3. Слався ж вовіки на селах і в городах Брон­зовим сяйвом у древнім гербі хліборобів — Найіменитіших арис­тократів труда (С. Олійник). 4. На білі озера цвіту Лебедем ви­плив світанок, Струшує з крил росу (Л. Клименко). 5. Де хвиля в берег б'є дзвінка, там, де Дніпро гримить і лине, уже поставила турбіни міцна робочого рука (В. Сосюра).

2.               Робота з підручником.

1).Вправа 235.

Визначте типи переносних значень.

2).Вправа 236.

Визначте використані тропи. Поясніть їх роль.

3).Вправа 237, 242.

Визначте типи переносних значень.

3.               Робота в парах

►          Спишіть, замінюючи слово край синонімами, поданими в до­відці. Який варіант, на вашу думку, більш виразний?

1.  Відлітають журавлі в теплий край.

2.  У нашому краю багато лісів.

3.  Лісник жив десь на краю села.

4.   Вода полилася через край склянки.

5.  Добре грають наші футболісти, особливо правий край.

6.   Повернувся в рідний край.

Довідка. Права сторона, в кінці, на батьківщину, вінце, міс­цевість, у вирій.

V. Закріплення нового матеріалу

►       Прочитайте речення. Знайдіть контекстуальні синоніми. У чому їх особливість?

1. І ось він стає дорослішим, ні, він уже став дорослим, урод­ливим, розумним і нараз — комусь там потрібним (С. Плачинда).

2. Григір Тютюнник принципово близький до натури зображення, принципово їй вірний, маючи вроджене чуття на дрібниці, на де­талі, на колоритні характерності (Є. Гуцало). 3. Скажи мені правду, мій добрий козаче, що діяти серцю, коли заболить? Як серце застогне і гірко заплаче, як дуже без щастя воно защемить? (Нар. пісня).

VII.  Підсумок уроку

Серед яких частин мови найчастіше зустрічаються лексико- стилістичні синоніми? Чим, по-вашому, це можна пояснити?

VIII.  Домашнє завдання (на вибір)

►    Творчо використовуючи лексико-стилістичні синоніми різних видів, напишіть міні-твір на вільну тему.

►    Повт. правила стор. 165-176.

►    Вправа 243.

“За вікном іде сніг, а Червона Шапочка вмостилася собі в кріслі й читає Підмогильного”.

У цьому “казковому” реченні можна знайти і метафору, і метонімію, і синекдоху. Що де є? 

Метафора – з грецької «перенесення». Розкриття сутності одного предмета чи явища через особливості іншого.

·         Йде сніг – сніжинки, як відомо, «ходити» не вміють;

·         Полетів у магазин по цукерки – не на літаку«полетів», а дуже швидко пішов;

·         «Троянди днів», «крило зорі» (В. Соссюра).

·         В основі метафори лежить схожість:

·         1) за кольором: зелений туризм, чорний піар, жовта преса;

·         2) за формою: гірський хребет, круглий стіл;

·         3) за розташуванням: ніс корабля, хвіст потягу;

·         4) за виконуваною функцією: двірник (в машині), місто-супутник, причепа (череда)  та ін.

Зверніть увагу, що різновидом метафори є персоніфікація (інша назва – уособлення).

Метонімія – заміна одного слова іншим на основі суміжності (тобто тісного зв’язку).

·         Читати Підмогильного – не сам твір, а його автор;

·         Я з’їв цілу тарілку – не сам предмет, а що в ньому вміщено;

·         Київ прокидається – не самі люди, а місто, в якому вони перебувають.

 При метонімії простежується зв’язок між:

1) автором та його твором: читати М. Хвильового (замість: твори М. Хвильового), слухати М. Лисенка (замість: оперу М. Лисенка);

2) між предметом і матеріалом: спортсмен узяв золото (замість: золоту медаль), продається порцеляна (замість: порцеляновий посуд);

3) між посудиною і вмістом: чайник закипів (замість: вода в чайнику), випив склянку соку (замість: сік зі склянки);

4) між місцевістю і людьми, які в ній перебувають: Запоріжжя аплодує (замість: мешканці Запоріжжя); об’єднана Європа заявила (замість: європейські країни, що об’єдналися);

5) між дією і її виконавцями: ревізія виявила (замість: члени ревізійної комісії), студентська рада розглянула проект (замість: члени студентської ради).

Синекдоха – різновид метонімії. Заміна назви цілого предмета назвою його частини.

·         Червона шапочка – на позначення всієї дівчинки – лише її головний убір;

·         Ноги моєї тут не буде – на позначення цілої людини – тільки частина її тіла;

·         Вчися шанувати копійку – на позначення всіх грошей – найменша частина грошей.

 При синекдосі вживається:

·         1) частина замість цілого: накивати п’ятами (замість: втекти), сто голів худоби (замість: сто тварин);

·         2) однина замість множини: карась добре ловиться (замість: карасі добре ловляться),соняшник у полі (замість: соняшники в полі);

·         3) множина замість однини: буде наших заробітчан і по Туреччинах, і по Німеччинах(замість: будуть вони працювати і в Туреччині, і в Німеччині).

Персоніфікація – це різновид метафори, в якому перенесення назви відбувається з особи на предмет, тобто відбувається своєрідне олюднення.

·         Наприклад: вірш “Засмутилось кошеня” Платона Воронька

·         Засмутилось кошеня: треба в школу йти щодня.

·         І прикинулося вмить, що у нього хвіст болить.

·         Довго думав баранець і промовив як мудрець:

·         – Тут причина непроста – треба різати хвоста!

·         Кошеня кричить: – Ніколи! Краще я піду до школи…

·         В золотій смушевій шапці циган-вечір сходив з гір, Ніс він ніченьці-циганці з срібла кований набір (О. Олесь).