ПРИКЛАД ХУДОЖНЬОГО АНАЛІЗУ ПОЕЗІЇ |
|
Оскільки найбільше проблем у шкільній практиці
вик ликає системний аналіз саме ліричних творів, наведемо приклад такого
аналізу — розглянемо вірш Д.Павличка «Я стужився, мила, за тобою...»
(вивчається в 11 класі).
Я стужився, мила, за тобою,
З туги обернувся мимохіть
В явора, що, палений журбою,
Сам-один між буками стоїть.
Грає листя на веснянім сонці,
А в душі — печаль, як небеса.
Він росте й співає явороньці,
І згорає від сльози роса.
Сніг летить, колючий, ніби трина,
Йде зима й бескидами гуде.
Яворові сниться яворина
Та її кохання молоде.
Він не знає, що надійдуть люди,
Зміряють його на поруби,
Розітнуть йому печальні груди,
Скрипку зроблять із його журби.
1. Подаючи короткі відомості
про автора цього вірша, слід окремо підкреслити два моменти:
гуцульське походження письменника, а відтак відображення, переосмислення у
його творах природи, характерів, мови карпатського краю; таку рису стилю Д.
Павличка, як пісенність лірики, досконале уміння відтворювати дух, атмосферу
поетику народної пісні.
2. За жанром перед
нами зразок інтимної (конкретніше — любовної) лірики з елементами пейзажної.
3. Провідний мотив твору
- туга нещасливого кохання, що спонукає до творення краси, мистецтва.
4. Композиція вірша
чітка, виразна, це підкреслює прозорість думки, довершеність емоційного
малюнка. Вихідний момент - сум ліричного героя за коханою (1-й рядок);
розвиток почуття — ліричний герой стає явором,
що росте й співає яворині, мріє про її кохання;
кульмінація — смерть явора (передостанній рядок);
резюме — яворова туга перевтілюється у Скрипку
(останній рядок).
5. Система
образів вірша будується на основі фольклорного паралелізму:
герой і героїня - явір і яворина.
6. Поруч з
паралелізмом наскрізним художнім засобом у творі
є персоніфікація: явір набуває прикмет людини. У такий спосіб
увиразнюється думка про одухотвореність, здатність усього сущого почувати.
Піднесено-трагічна історія
кохання розгортається в поетовому рідному краю. Здогадуємося про це завдяки
гірським, лісовим та лicoрубівським мотивам, а також діалектизмам (що поодинокі —
не перевантажують текст і влучно вжиті): «трина» — тирса, колюча остюкувата
полова; «бескиди» — гірські урвища, провалля.
Авторський задум вміло
увиразнюється досить різноманітними тропами і синтаксичними
фігурами. Тугу самоти, розлуки з коханою, силу почуття
підкреслюють метафори (явір «палений журбою», «згорає від
сльози роса»), персоніфікації «яворові сниться яворина»), просте
двочленне порівняння («А в душі печаль, як небеса», «Сніг
летить колючий, ніби трина»), метонімічний епітет («печальні
груди»), інверсія («І згорає від сльози роса» — саме
згорає). Риторичне звертання («мила»), літота («яворонька»)
промовисто увиразнюють ніжність ліричного героя у ставленні до коханої
А метафоричний епітет«кохання молоде» розкриває безсмертя,
красу, свіжість, цноту й пристрасть цього почуття в душах героїв.
Найбільше смислове навантаження
падає на останній рядок вірша. Символ«скрипка» остаточно
розкриває мотив твору: скрипка — це краса тужливої мелодії, краса
рукотворна, уможливлена людською творчістю, чий ширше — просто краса душі
людини, але саме краса, народжена, вигранена шляхетним почуттям кохання, хай
навіть, нещасливого. Інверсія ще раз виділяє серцевинний
символ твору. До речі, останній рядок є чіткою логічною крапкою, цілком
вичерпує тему, після нього не можна додати до сказаного жодного слова.
Виразний звуковий, музичний
супровід емоційного малюнка створює фонікавірша. Надто ж у 2-й
строфі, де вісім разів повторюється звук [с] (що передає шум вітру у кроні
дерева, символізує сум, смерть), а також у 4-й строфі, де звук [р],
повторений сім разів, посилює суворість, трагізм зображуваного (алітерація).
7. Особливості
віршування: Тип римування перехресне:
абаб
(тобою \ мимохіть \ журбою \
стоїть).
Віршовий розмір: п’ятистопний хорей:
я стужився, мила, за тобою,
З туги обернувся мимохіть
В явора, що, палений журбою,
Сам-один між буками стоїть.
Вид строфи: катрени
8. Підсумок:
Поезія Дмитра Павличка справила на мене велике враження. Вона дещо сумна,
мінорна, сповнена печальних передчуттів. Своєю ліричністю, мелодійністю схожа
на народну пісню. Мені сподобався вірш, хоча було дуже шкода ліричного героя,
бо добре, коли кохання – взаємне й щасливе почуття...
|
План аналізу ліричного твору
1.
Вид лірики(громадянська, пейзажна,
інтимна, філософська).
2.
Тема твору
3.
Філософічність, психологізм.
4.
Сюжетна основа.
5.
Ліричний герой вірша. Хто він і який?
6.
Центральний образ (стрижневий) твору.
7.
Символи(якщо є).
8.
Які мовні засоби (лексика, тропи, фігури,
фоніка) сприяють емоційному наснаженню твору?
9.
Віршування (види рим, спосіб римування,
віршовий розмір, вид строфи).
10.
Своєрідність художньої форми. Художня
деталь.
11.
Яке почуття домінує?
12.
Як досягає автор динаміки образів?
13.
Авторська оцінка зображуваного.
14.
Провідна думка(цілісність) поезії.
15.
Духовно-естетична цінність.
План
аналізу ліричного твору
1.
Автор. Коли написаний.
2.
Місце твору в літературному доробку
автора.
3.
Жанр.
4.
Вид.
5.
Мотив(провідне переживання, почуття,
настрій, які відбилися в поетичному творі, образи, через які він розкривається)
6.
Композиція твору:
– основні частини поетичного твору (за
настроєм, думкою, переживаннями).
Показати їх зв'язок, змінюються чи ні в
межах твору.
7.
Образ ліричного героя:
1.
тотожність із образом автора;
2.
лірична ситуація (конфлікт героя із собою,
внутрішня свобода);
3.
художні образи, через які він
розкривається в поезії.
8.
Художні засоби:
1.
лексика (активність, загальновживана
лексика, синоніми, антоніми, архаїзми, неологізми);
2.
тропи, їх художні функції (епітет,
порівняння, алегорія, гіпербола, літота, метафора, уособлення);
3.
поетичний синтаксис(риторичні питання,
звертання, вигуки, їх художні функції, повтори, антитези);
4.
поетична фонетика (використання
звуконаслідувань, звукопису (алітерація, асонанс, анафора)).
9.
Система вирішування(силабо-тонічна,
тонічна, силабічна, метрична).
10.
Розмір(хорей, ямб (двоскладовий), дактиль, амфібрахій, анапест (трискладовий).
11.
Вид рими (чоловіча, жіноча,
дактилічна, гіпердактилічна).
12.
Спосіб римування (суміжне,перехресне кільцеве).
План
аналізу епічного твору
1.
Життєва основа (правда) оповідання,
повісті, роману тощо.
2.
Тема, проблематика твору.
3.
Конфлікт (соціальний, побутовий,
психологічний).
4.
Ідея твору.
5.
Сюжет і композиція (експозиція, зав'язка
конфлікту, розвиток дії, кульмінація, розв’язка конфлікту).
6.
Образи-персонажі, дійові особи, герої
(головні й другорядні), епізодичні; позитивні й негативні.
7.
Позасюжетні елементи:
o
назва твору, її роль у розумінні теми та
ідеї;
o
присвята, епіграф;
8.
Описи (пейзаж, портрет; інтер’єр);
9.
Відступи (ліричні, публіцистичні, філософські,
історичні).
10.
Мова художнього твору; звукова особливість
мови; лексичні й синтаксичні засоби художньої мови; тропи; віршування (якщо це
поема).
Схема
аналізу епічного і драматичного творів
1.
Короткі відомості про автора (передовсім
ті, що допоможуть краще зрозуміти специфіку твору).
2.
Історія написання і видання твору (у разі
потреби).
3.
Жанр (роман, повість, оповідання,
трагедія, комедія, власне драма тощо).
4.
Життєва основа (ті реальні факти, які
стали поштовхом і матеріалом для твору).
5.
Тема, ідея, проблематика твору.
6.
Композиція твору, особливості сюжету, їхня
роль у розкритті проблем.
7.
Роль позасюжетних елементів (авторських
відступів, описів, епіграфів, присвят, назви твору тощо).
8.
Система образів, їхня роль у розкритті
проблем твору.
9.
Мовностильова своєрідність твору (на рівні
лексики, тропів, синтаксичних фігур, фоніки, ритміки).
10.
Підсумок (художня цінність твору, місце
цього твору в доробку автора та в літературі загалом тощо)
2) Віршові розміри.
|
Віршовий розмір
|
Приклад
|
|
Ямб — двоскладовий розмір із наголосом на другому складі
È —
|
На шлях я вийшла ранньою весною
І тихий спів несмілий заспівала...(Леся Українка)
|
|
Хорей — двоскладовий розмір із наголосом на першому складі
— È
|
Хaй важкa дорога,
Хaй похмyрі днини,— Всe зроби, що змога, На користь країни.(П. Грабовський) |
|
Дактиль — трискладовий розмір із наголосом на першому складі
— È È
|
Рученьки тeрпнуть, злипaються вiченьки...
Боже, чи довго, тягти? З рaннього рaнку до пiзньої ніченьки Гілкою дeнно верти.(П. Грабовський) |
|
Амфібрахій — трискладовий розмір із наголосом на другому складі
È — È
|
Не рaз ми ходили в дорогу,
Не рaз ми вертaлись до хати І знову брели від порогу — Правдивої цiлі шукaти.(П. Грабовський) |
|
Анапест — трискладовий розмір із наголосом на третьому складі
È È —
|
Обривaються звiльна всі пyта,
Що в’язaли нас з дaвнім життєм; З дaвніх брудів і дyмка розкyта,— Ожиємо, брати, ожиєм!(І. Франко) |
3) Рима й способи римування.
|
Віршовий розмір, або метр (грецьк. metron — міра)
|
Поширений у силабо-тонічній версифікації термін для позначення
особливостей ритмічної одиниці, покладеної в основу певного віршового твору
|
|
Віршовий ритм у силабо-тонічній системі
|
Правильне чергування наголошених і ненаголошених складів, співзвучне
закінчення рядків (рима)
|
|
Різновиди рими
|
Чоловічі та жіночі
|
|
Білий вірш
|
Це неримований вірш із чіткою внутрішньою метричною структурою
|
|
Стопа
|
Це структурна одиниця вірша стиха; група складів, виділена та об’єднана
ритмічним наголосом у вірші
|
|
Двоскладова стопа
|
Це ямб та хорей
|
|
Трискладова стопа
|
Це дактиль, амфібрахій та анапест
|
|
Пірихій
|
У силабо-тонічному віршуванні пірихієм умовно називається заміна стопи
ямба чи хорея стопою з двох ненаголошених складів
|
|
Строфа
|
Це повторюване у вірші поєднання кількох віршових рядків, зв’язаних між
собою певною системою рим та інтонацією
|
Способи римування
1.
Суміжне (парне) – умовне
позначення: ААББ (коли рядки вірша, що йдуть безпосередньо один за одним,
римуються між собою).
2. Перехресне: АБАБ (коли перший рядок римується з
третім, а другий – з четвертим).
3. Кільцеве, охоплююче, оповите:
АББА.
4. Початкове – римуються перші слова у строфі:
5. Наскрізне, монорима, монорим –
вірш, у якому всі рядки пов’язані однією римою: АААА... 6. Верлібр (фр. vers libre – вільний вірш) –
неримований нерівно наголошений віршо-рядок.
7. Білий вірш – рима відсутня, але існує певний темп
та ритм вірша.
Комментариев нет:
Отправить комментарий