Аналіз художнього твору

Аналіз художнього твору

Художній аналіз - осмислення мистецького тексту, визначення його ідейно-тематичної основи, проблематики, побудови, образної системи, дослідження засобів творення образів, художньої мови.

Орієнтовна схема аналізу епічного та драматичного творів

1. Короткі відомості про автора (насамперед ті, що допоможуть краще зрозуміти специфіку даного твору).

2. Історія написання та видання твору (якщо є потреба).

3. Життєва основа (реальні факти, які стали поштовхом і матеріалом для твору).

4. Жанр (роман, оповідання, трагедія, комедія, власне драма тощо).

5. Конфлікт. Тема, ідея, проблематика твору.

6. Композиція твору, особливості сюжету, їхня роль у розкритті проблем.

7. Значення позасюжетних елементів (авторських відступів, описів, епіграфів, присвят, назви твору тощо).

8. Система образів, їхня роль у розкритті проблем твору. Прийоми творення характерів. Художні деталі. 

9. Мовностильова своєрідність твору (на рівні лексики, тропів, синтаксичних фігур, фоніки, ритміки). З якою художньою метою використовуються усі ці засоби?

10. Підсумок (художня цінність твору, його місце в доробку автора та в літературі, сприйняття цього твору критиками й сучасниками письменника та його пізніше прочитання).

Схема аналізу ліричного твору

1. Короткі відомості про автора (насамперед ті, що допомагають краще зрозуміти специфіку даного твору).

2. Історія написання твору (за потреби).

3. Жанр твору (громадянська, інтимна, релігійна, пейзажна, філософська лірика тощо).

4. Провідний мотив вірша, його зв'язок з іншими поезіями у збірці й у всій творчості митця.

5. Композиція твору.

6. Ключові образи твору.

7. Які мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору (лексика, тропи, фігури, фоніка), як саме?

8. Віршування (види рим, спосіб римування, віршовий розмір, вид строфи), його роль у розкритті провідного мотиву твору.

9. Підсумок (почуття і роздуми, викликані твором).

Аналіз поетичного твору

І. Загальні питання:

1) назва твору, ім'я автора;

2) назва збірки, складовою якої є вірш;

3) рік написання та видання;

4) поштовх для створення збірки чи вірша;

5) кому присвячений;

6) наявність епіграфа, його значення.

ІІ. Теоретичні, літературознавчі питання:

1) напрям, якого (яких) стосується вірш чи збірка;

2) жанр;

3) тема;

4) ідея;

5) рима чи її відсутність;

6) вид рими;

7) розмір вірша;

8) строфіка;

9) художньо-зображальні мовні засоби;

ІІІ. Культурологічні питання:

1) синтез мистецтв, що спостерігається у вірші чи збірці;

2) українознавчі аспекти;

3) культурологічне оточення, наявність музичного супроводу;

4) думки митців та критиків;

5) власна думка про твір.

Примітка. Художньо-зображальні мовні засоби — це: 1) тропи; 2) прийоми милозвучності (звукової організації мови, звукопису): алітерація — повтор приголосних; асонанс — повтор голосних звуків; повторення слів, їх початків (анафора), закінчень (епіфора) тощо; 3) прийоми творення поетичного образу: порівняння людського із зовнішнім, з природою; антропоморфічні порівняння — природа уподібнюється до людини, тотожність краєвиду і настрою, їх взаємозалежність; алегорія — поширення образу на цілий твір; образ-малюнок; наявність контрасту в самому образі.

Аналіз поетичного твору

І. Загальні питання:

1) назва твору, ім'я автора;

2) назва збірки, складовою якої є вірш;

3) рік написання та видання;

4) поштовх для створення збірки чи вірша;

5) кому присвячений;

6) наявність епіграфа, його значення.

ІІ. Теоретичні, літературознавчі питання:

1) напрям, якого (яких) стосується вірш чи збірка;

2) жанр;

3) тема;

4) ідея;

5) рима чи її відсутність;

6) вид рими;

7) розмір вірша;

8) строфіка;

9) художньо-зображальні мовні засоби;

ІІІ. Культурологічні питання:

1) синтез мистецтв, що спостерігається у вірші чи збірці;

2) українознавчі аспекти;

3) культурологічне оточення, наявність музичного супроводу;

4) думки митців та критиків;

5) власна думка про твір.

Примітка. Художньо-зображальні мовні засоби — це: 1) тропи; 2) прийоми милозвучності (звукової організації мови, звукопису): алітерація — повтор приголосних; асонанс — повтор голосних звуків; повторення слів, їх початків (анафора), закінчень (епіфора) тощо; 3) прийоми творення поетичного образу: порівняння людського із зовнішнім, з природою; антропоморфічні порівняння — природа уподібнюється до людини, тотожність краєвиду і настрою, їх взаємозалежність; алегорія — поширення образу на цілий твір; образ-малюнок; наявність контрасту в самому образі.

Аналіз поетичного твору

І. Загальні питання:

1) назва твору, ім'я автора;

2) назва збірки, складовою якої є вірш;

3) рік написання та видання;

4) поштовх для створення збірки чи вірша;

5) кому присвячений;

6) наявність епіграфа, його значення.

ІІ. Теоретичні, літературознавчі питання:

1) напрям, якого (яких) стосується вірш чи збірка;

2) жанр;

3) тема;

4) ідея;

5) рима чи її відсутність;

6) вид рими;

7) розмір вірша;

8) строфіка;

9) художньо-зображальні мовні засоби;

ІІІ. Культурологічні питання:

1) синтез мистецтв, що спостерігається у вірші чи збірці;

2) українознавчі аспекти;

3) культурологічне оточення, наявність музичного супроводу;

4) думки митців та критиків;

5) власна думка про твір.

Примітка. Художньо-зображальні мовні засоби — це: 1) тропи; 2) прийоми милозвучності (звукової організації мови, звукопису): алітерація — повтор приголосних; асонанс — повтор голосних звуків; повторення слів, їх початків (анафора), закінчень (епіфора) тощо; 3) прийоми творення поетичного образу: порівняння людського із зовнішнім, з природою; антропоморфічні порівняння — природа уподібнюється до людини, тотожність краєвиду і настрою, їх взаємозалежність; алегорія — поширення образу на цілий твір; образ-малюнок; наявність контрасту в самому образі.

Аналіз поетичного твору

І. Загальні питання:

1) назва твору, ім'я автора;

2) назва збірки, складовою якої є вірш;

3) рік написання та видання;

4) поштовх для створення збірки чи вірша;

5) кому присвячений;

6) наявність епіграфа, його значення.

ІІ. Теоретичні, літературознавчі питання:

1) напрям, якого (яких) стосується вірш чи збірка;

2) жанр;

3) тема;

4) ідея;

5) рима чи її відсутність;

6) вид рими;

7) розмір вірша;

8) строфіка;

9) художньо-зображальні мовні засоби;

ІІІ. Культурологічні питання:

1) синтез мистецтв, що спостерігається у вірші чи збірці;

2) українознавчі аспекти;

3) культурологічне оточення, наявність музичного супроводу;

4) думки митців та критиків;

5) власна думка про твір.

Примітка. Художньо-зображальні мовні засоби — це: 1) тропи; 2) прийоми милозвучності (звукової організації мови, звукопису): алітерація — повтор приголосних; асонанс — повтор голосних звуків; повторення слів, їх початків (анафора), закінчень (епіфора) тощо; 3) прийоми творення поетичного образу: порівняння людського із зовнішнім, з природою; антропоморфічні порівняння — природа уподібнюється до людини, тотожність краєвиду і настрою, їх взаємозалежність; алегорія — поширення образу на цілий твір; образ-малюнок; наявність контрасту в самому образі.

Аналіз поетичного твору

І. Загальні питання:

1) назва твору, ім'я автора;

2) назва збірки, складовою якої є вірш;

3) рік написання та видання;

4) поштовх для створення збірки чи вірша;

5) кому присвячений;

6) наявність епіграфа, його значення.

ІІ. Теоретичні, літературознавчі питання:

1) напрям, якого (яких) стосується вірш чи збірка;

2) жанр;

3) тема;

4) ідея;

5) рима чи її відсутність;

6) вид рими;

7) розмір вірша;

8) строфіка;

9) художньо-зображальні мовні засоби;

ІІІ. Культурологічні питання:

1) синтез мистецтв, що спостерігається у вірші чи збірці;

2) українознавчі аспекти;

3) культурологічне оточення, наявність музичного супроводу;

4) думки митців та критиків;

5) власна думка про твір.

Примітка. Художньо-зображальні мовні засоби — це: 1) тропи; 2) прийоми милозвучності (звукової організації мови, звукопису): алітерація — повтор приголосних; асонанс — повтор голосних звуків; повторення слів, їх початків (анафора), закінчень (епіфора) тощо; 3) прийоми творення поетичного образу: порівняння людського із зовнішнім, з природою; антропоморфічні порівняння — природа уподібнюється до людини, тотожність краєвиду і настрою, їх взаємозалежність; алегорія — поширення образу на цілий твір; образ-малюнок; наявність контрасту в самому образі.